Рейтингові парадокси

Бурхлива реформаторська діяльність партії влади приносить їй фатальне падіння рейтингів, а повна бездіяльність піднімає опозицію в лідери громадської думки.

Останнім часом одразу кілька соціологічних служб повідомило про чергове падіння рейтингу владної партії та її лідера. А результати соціологічного опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» спільно з фірмою Юкрейніан соціолоджі сервіс з 22 листопада по 6 грудня, взагалі стверджують, що партія Батьківщина за рейтингом вперше випередила Партію регіонів.

Загалом, обвал рейтингів "регіоналів" - це не велика сенсація. Цього й слід було чекати від політичної сили, котра прийшла до влади на популістських гаслах негайного розв`язку всіх проблем, більшість із яких сама й зініціювала - мови, культури, історії, газу, зарплат, пенсій.

Але якщо з командою Януковича-Азарова практично нині вже все зрозуміло, то багато запитань викликає діяльність нинішньої опозиції.

Що, наприклад, зробила Батьківщина чи Фронт змін для відстоювання раніше заявлених позицій щодо нового закону про вибори, котрий мав би забезпечити прихід до парламенту нових сил і облич замість дискредитованих впродовж останніх років?

А може, вони активно підтримали малий та середній бізнес у боротьбі з великим, котрий уособлює партія влади? Може, реально підтримали рух "афганців" та "чорнобильців", котрі вмираючи відстоюють свої права на достойне фінансове забезпечення?

Лідери громадської думки відстоюють і представляють - і схоже уже давно - лише власні інтереси.

А ось рейтинг Батьківщини росте, мов на дріжджах. Як, до речі, й рейтинг молодої політсили Арсенія Яценюка, котрий ходить на всілякі політично-телевізійні тусовки й, виробляючи командирський тон майбутнього вождя, рішучим голосом обіцяє українцям усілякі блага, коли він прийде до влади. І, схоже, це теж діє на невибагливого вітчизняного виборця, звичного, що в цій країні ніхто й ніколи не виконував своїх обіцянок, даних народу, а найперше зі всіх сил старався для свого хутірця. Може, навіть кожен у душі переконаний, що він теж би так робив…

Все ж треба визнати, що "регіонали" перейшли межу, дозволеного в загальноприйнятому розумінні українського соціуму, обману. І разом зі своїми сателітами вже всіх дістали прагненням розв`язати власні проблеми за рахунок украй зубожілого народу. Ось електорат підсвідомо вже й почав голосувати за вибір меншого зла.

І якщо так і далі йтиме, то опозиція може й надалі імітувати «боротьбу з режимом»  й спокійно очікувати свого часу. Регіонали самі все зроблять за неї. І перед партією влади таки незабаром постане проблема подолання п`ятивідсоткового бар`єру до Верховної Ради в кінці жовтня наступного року. Тим більше, що, схоже, наступний рік економічно буде ще важчим. І допомогти нині нікому. Постійне перебування в шпагаті між двома стратегічними партнерами, котрі рухаються в протилежному напрямку, неминуче призводить до сумного результату.

А може, це українських керманичів збивають соціологи, котрі ніяк не домовляться про уніфікацію системи опитування й дають часом взаємозаперечуючі результати ще більше заплутуючи ситуацію вибору?

На початку грудня одразу кілька солідних соціологічних служб оголосили результати проведених на початку листопада досліджень.  КМІС  дає партії Регіонів 12,5%, Батьківщині - 10,2%, Фронту змін - 7%, Компартії - 5,1%, УДАРу Кличка - 4,4%. Соціологічна група Рейтинг дає "регіоналам"  -  22%, Батьківщині - 20%, Фронту змін - 10%, Компартії – 5,7%, УДАРу - 4,7%. А Демократичні ініціативи взагалі Батьківщину виводять на перше місце з  18,8% підтримки. Регіонали мають у їхніх підрахунках 17,8%, Фронт змін - 11,4%, Компартія - 8,4%  і  УДАР - 5,8%.

Ще більші здивування викликають підрахунки соціологів щодо зовнішньополітичних орієнтацій українців. КМІС наполягає, що 45 відсотків наших громадян віддають перевагу орієнтації України на Росію і входження в Єдиний економічний простір. І 33 відсотка – за входження до Євросоюзу. А  Центр Разумкова – не менш солідна й авторитетна установа -  повідомляє, що все навпаки: 45% - за Євросоюз, а 34% - за Росію.

Як тут не розгубишся, якщо в тебе за душею нічого крім гаманця? Проте для своїх лідерів, котрі й самі обманюватися раді, можна запропонувати бажані цифри народної любові (із широкого вибору щойно запропонованого соціологами). Але як довго можна дурити всіх і себе?