Хто ще має надію на 300 млрд?

Там усе вже розписано...

Цікаво спостерігати, як ми щиро обурюємося тим, що нам не передають навіть частково гроші із заморожених на Заході російських активів. А що це за гроші, 300 чи 600 млрд доларів, і як вони там опинилися?

Відомо, що велика частина активів агресора завжди зберігалася у західних банках. Валюти від нафти та газу вони мали багато. Чого б там не зберігати? Так було й надійніше.

У 2021 р. мало хто звернув особливу увагу на те, що літаками до Лондона стало вивозитися і золото. Чого б? А потім нас почали попереджати, що сусідня країна збирається на нас напасти.

Багато наших громадян, і я навіть не вірили, що таке може статися. А потім було 24 лютого і шок. Пізніше набагато меншим числом і обережніше ми сподівалися, що російський народ одумається. Незабаром стало зрозуміло, що на це сподіватися зовсім не можна.

Але прочитайте пресу того періоду. Ми розмірковували, наскільки їх вистачить. Скільки часу у них літатиме лізингова авіація. Стоп! А авіацію свою виводити звідти ніхто й не збирався. Куди влаштувати таку кількість Боїнгів у перенасичений авіаційний ринок Європи? То що, кинули? Подарували ординцям?

Європейці та американці свої гроші рахувати вміють. І можливі втрати передбачати також вміють. Тому очевидно що ще 2021 року могли дати росіянам команду: «Гей, ви там! Гроші покладіть сюди. І швидше. Це не так, як кажуть сьогодні - закінчіть війну, будь ласка. Ну, будь ласка!» Там конкретно.

Ну і якщо гроші у них, то можете забирати собі літаки та інше обладнання, що залишилося на вашій території. Саме під це майно й вимагали терміново вивезти гроші.

А ми сподіваємося, що хоч після війни ці гроші віддадуть нам на відновлення. Поки що довго сперечаються, щоб хоча б відсотки з цих коштів нам передали. А про самі кошти у вигляді допомоги нам ніхто навіть не думає.

Уявіть ситуацію: звернеться Ryanair чи якась інша компанія, у нас, мовляв пропало в Росії майна на такі гроші. І тут же будь-який їх суд швиденько всі втрати їм компенсує. Для того заставу у себе створили. Та й ординці не дуже голосно обурюються. Знають, що в разі чого за вкрадене розрахуються. Може, ще й залишиться. Тому й діють із їх компаніями так безцеремонно.

Немає сумнівів, що у відновленні країни нам допоможуть. Але не з цих 300-600 млрд. Там усе вже розписано. А нам хіба що поплакатися.