Платоспроможний попит

Що користі в базарі, на якому покупці будуть ходити по колу не роблячи покупок

Набридло слухати всі слова влади щодо необхідності підвищити податки для збалансованості бюджету в умовах воєнного часу!

Але давайте трохи обговоримо загальну пострадянську проблему - окови соціалістичної економіки на ногах ринкової економіки, що формується.

Завжди звикли чути, що головне у ринковій економіці це конкуренція. Забуваючи додати, що не буде жодної ринкової економіки без платоспроможного попиту. Що користі в базарі, на якому покупці будуть ходити по колу не роблячи покупок. Якщо грошей у них нема.

Ми знаходимося всередині якогось зачарованого кола. Зарплата маленька - відповідно податки та відрахування з неї маленькі. Податки підвищити - ще більше збільшимо тиск на громадян з недостатньою для гідного життя зарплатою і злиденною пенсією. Збільшити зарплату не можемо, бо нема з чого її збільшувати. Радянський перекіс цін не так просто прибрати.

Часто наводжу у приклад звичайну кафешку, знаючи проблеми від власника, до якого у своєму дворі заходжу майже щодня випити чашечку кави. Ціна на цю чашечку кави зростає  щомісяця. Тому що електроенергія вже 9 грн. за 1 кВт, а на початку війни була 4.90 грн. Чашечка кави сьогодні коштує вже 38 грн., а нещодавно було 30 грн. Зі свого туристичного досвіду знаю, що в центрі Парижа чи Мадриду напій коштує 4,5 євро, у менших містах 3.5 євро, у Лондоні – 6 . Мінімально у провінції півтора євро. І скрізь є відвідувачі. Чашечка кави за 4,5 євро на наші гроші це 200 грн., мінімальна за 1,5 євро це 70 грн. Якщо завтра мій знайомий поставить ціну на чашечку кави 70 грн., то до нього ніхто більше не зайде. Але ж це мінімальна європейська ціна! Люди не мають грошей, щоб стільки платити. Немає платоспроможного попиту. Звідки йому виникнути при зарплаті, якої у багатьох не вистачає навіть на оплату необхідних комунальних послуг! Які до речі теж постійно зростають у вартості.

Звісно, війна нам сильно завадила. Та й агресор напав на нас, щоб ми, не дай Боже, не жили б краще за його орду.

При цьому всі дірки у бюджеті наші управлінці хочуть хоча б частково вирішувати за рахунок підвищення податків. Прогресивна шкала оподаткування навіть не розглядається. Мабуть тому що всі хто отримує великі прибутки у нашій країні, живуть у комфортних країнах, але мають тут своє потужне представництво здатне заблокувати всі спроби підвищити податки на надприбутки. А народ? А народ навіть у разі нарахування йому зайвих сум платежів нічого не може вдіяти. І СКАРЖИТИСЯ НА ЦЕЙ «БЄСПРЄДЄЛ» НІКОМУ. А на зміну бюджетної системи в країні народ і поготів жодного впливу не має.

Є кілька пропозицій до податківців, щоб, крім підвищення податків, знайти інші шляхи державних доходів. Але про це розповім в окремій статті.