Про слово «Дай» та слово «На»

Як важко людині міняти свою власну психологію

Ця стаття була написана ще до війни. Але час іде, а тенденції не відмирають.

Завжди, як показовий приклад, згадую історію, розказану Ходжою Насреддіном, про те, як у ставку тонув купець. Всі кричали йому: - Дай руку, дай руку, - але той тільки волав про допомогу. Ходжа підійшов і сказав: - На руку. Купець схопився за руку і відразу був врятований.

Скільки ж ми навколо чуємо як заклинання багатоголосий вигук «Дай». На будь-якому рівні суспільства як по вертикалі, так і по горизонталі. Для тих, хто нагорі – дай влади, для тих хто посередині – дай грошей, для тих хто знизу – дай пільги. Але я б не говорив про низи, їхня поведінка цілком мотивована. Розмова про верхи.

«Дайте нам терміново владу, - кричать ті, хто тільки недавно цією владою був. - Нинішня влада все робить неправильно!». «Дайте нам час», - чутно від влади нинішньої. «Дайте нам вибори», - кричать ті, хто при владі ще не був або був, але дуже давно. «Дайте нам демократію», - кричать усі разом. При цьому, за переконаннями тих, хто просить, як тільки хтось їм все це дасть - відразу настане загальна нірвана. А деякі взагалі не знають, що робитимуть, якщо отримають своє «дай». Хоча всі ми це не раз проходили. Давали. Спостерігали перестановку місць доданків. Результат - все те ж «Дай».

«Дай» - психологія жебрака, утрамбована в наших мізках десятиліттями тоталітаризму. І ніяк ми з нею не розлучимося. А так хочеться, щоб хтось уже сказав «На», а краще «Нате». Без попередніх умов. Нате вам безвідкатну економіку, без сотень погоджень, ліцензій, дозволів. Нате реальне скорочення апарату згори до низу як наслідок скорочення насамперед функцій чиновника. Нате Закон, який один для всіх. Нате вам взагалі законодавство на десятиліття та століття, а не кон'юнктурне, побудоване на сьогоднішньому інтересі. Нате вам стійку тенденцію до формування громадянського суспільства, а не війну на взаємне знищення різних політичних сил. Нате вам цивілізовані взаємини політиків та політичну стабільність взагалі. І без розбору, хто сьогодні при владі, а хто був ще вчора.

Але немає цього загального «На», бо всі мають своє рабське «Дай». Як важко людині міняти свою власну психологію! Але поки не змінимо - так і тонутимемо.