Дорегулювалися

Апарат, у десятки разів перевищив чисельність періоду «розвиненого соціалізму».

Читаю зітхання нашого керівництва щодо найбільшого дефіциту держслужбовців за останні роки, і згадується випадок у далекій Індонезії багато років тому (описував його у статті «Господаря у в'язницю»).

Проїжджаючи повз ряд придорожніх магазинів, та побачивши як продають м'ясо з прилавків у 32-градусну спеку, запитав гіда, чи є в них СЕС. Пояснив йому, що таке санепідемстанція і для чого вона потрібна. Його відповідь мене вбила. - А навіщо? – спитав він. - Щоб люди не отруїлися, - пояснюю я.  – Якщо отруяться, господаря у в'язницю посадять, - відповідає гід. Все. СЕС не потрібна.

Чого я це згадав? У нашій країні  у пострадянський період створили масу регулюючих структур. Всі мають одну мету - щось регулювати, дозволяти або забороняти. Кожна нова структура займалася відтворенням шляхом створення нових і нових функцій. А під функції ріс і апарат, у десятки разів перевищивши чисельність періоду «розвиненого соціалізму». І всі хотіли їсти. Тому зростав рівень корупції. Апарат почали шикувати у вертикалі, реформувавши їх у відкатну економіку. Яка мімікрує під кожну нову владу. Над усім цим сформувалася корумпована політична система. А судова влада перетворилася на продажну гілку, що тримає всю цю конструкцію за одне місце.

А тепер раптом гірко заплакали. Різко стало не вистачати чиновників. А в чому справа? Чиновництво обклалося бронями. А тут війна та й бронювання скасовують. Що робить чиновник, вдосталь натоптавшись на функціях регулювання? Мабуть, біжить за кордон зі своїми «важко» заробленими коштами. Або біжить до них, так як вони давно вже там лежать і на нього чекають.

Та й хай би втік, але на його місце прийде новий держслужбовець і почне регулювати далі. Система налагоджена, всі гвинтики змащені. Збирай свій «урожай».

То що тепер робити? Набирати нових? Або почати те, що давно час зробити, але ніяк не вистачало рішучості. Наприклад, СКОРОЧУВАТИ ФУНКЦІЇ держави у регулюванні бізнесу. Усунути зайві структури зі сфери управління держави та місцевого самоврядування. Багато чого зайвого є у по суті радянській економіці. І одразу зникне дефіцит охочих щось там порегулювати. Найзручніший момент.

Але для цього потрібна політична воля. У кого вона може бути у нашій країні?

Тому нема чого й плакатися. Як кажуть – вашим же салом, вам по мусалам.