Чи буде польський фермер другом України після закінчення війни?

Дружба є доти, доки в неї не втручається грошове питання

Так хочеться подивитися вперед і побачити, що на нас чекає у післявоєнний період. Всі ми чекаємо та сподіваємося на покращення якості нашого життя.

Сільське господарство як одна з основ нашого майбутнього благополуччя потребує інтенсивного імпульсу. І це не лише збільшення зарплат. Це ще й повернення активного життя до нашого села. Переробка вимагатиме інтенсивного інвестування, чому вже є ґрунтовні реформи у сфері землекористування. Земля як товар вже могла б дати свої плоди, якби процес не загальмувала війна. І не має значення, у чиїй власності земля, як важливо те, який з неї виходить дохід і як цей дохід перерозподіляється.

Зерно, м'ясо, птиця, овочі та фрукти, не лише перероблені, а й у «сирому» вигляді залишаться активним товаром.

Як це сприйметься в Європі? У аграрному бізнесі "продати" не менш важливо, ніж "виготовити" (виростити). Щоб продати в Європі, треба ще й запакувати за їхніми правилами. Але за будь-яких умов, ціна нашої продукції виявиться меншою, ніж у найближчих сусідів. Чим у тих самих польських фермерів, які розжиріли на євродотаціях і не дуже стежать за якістю продукції. Ми можемо порівнювати їхню продукцію з іншими європейськими виробниками.

Ну і як дивитиметься польський фермер на нас із нашою конкурентною йому продукцією? Можна не сумніватися, що європейські правила щодо дотацій сільгосппродукції змінюватимуться у бік посилення. Що ще більше погіршить ставлення польського фермера не лише до нашої продукції, а й до України як такої. Ще гіршим стане його ставлення до нас.

Але як дружба наших народів? А як завжди. Дружба є доти, доки в неї не втручається грошове питання. Ось стало відомо, що десь зникли у польських теренах зібрані для нас 16 (10+6) млрд. євро. Величезна сума. Ну так привласнивши такі гроші можна і пограти в дружбу та кохання навіки (до наступних траншей). А гра в кохання замість кохання, завжди не на добро. А тут ще перспективи нашого вступу до Євросоюзу. Поляки будуть "за"?

Я за мир та дружбу із сусідніми країнами. Але не з тими, у кого дуля в кишені. Про агресора немає й розмов. Йому б зі своїми майбутніми проблемами впоратися. А от із друзями треба було б бути обережніше. У тому числі й щодо імпорту від них до нашої країни. Адже руку з кишені можуть вийняти.