Армія нероб і дармоїдів у міністерствах лише зростає

16 листопада 2026, 11:45
Власник сторінки
Офіцер у відставці
0
Армія нероб і дармоїдів у міністерствах лише зростає

Скільки коштів держава витрачає на утримання цієї армії безвідповідальних чиновників?

Народ у нас нежадібний. На армію, яка воює, готовий віддати останні копійки. Хто 100 гривень, хто хоча б 5. Бо в держави, яка повинна утримувати власну армію, грошей постійно не вистачає.

А чому не вистачає на армію, а заодно на медицину, освіту, соціальне забезпечення? Ні на що не вистачає. Корупційні скандали роблять картину ще більш сумною. Але я не буду відбирати хліб у шановного пана Бігуса. У мене інше запитання: наскільки ефективна система управління і скільки вона обходиться державі?

Не секрет, що кількість чиновників у нас у відсотковому співвідношенні до чисельності населення просто зашкалює. Але це зовсім не зупиняє подальшого зростання їхньої кількості. Схема відома. Визначаються функції, без яких держава ну ніяк не може обійтися. Під них набирають службовців, які продукують нові допоміжні функції або розширюють наявні. А під новостворені функції відбувається черговий набір працівників. І так далі за цією схемою.

У якийсь момент доходить до того, що функції починають дублюватися, як і їхні носії — органи державного управління.

Розповім, як це виглядає на прикладі лише одного міністерства, з яким довелося зіткнутися. Здавалося б, у Міністерстві юстиції вже точно мав би бути хоча б відносний порядок. Але замість нього — кричуща безвідповідальність.

Уявіть ситуацію. Ви купуєте об’єкт нерухомості, у нотаріуса посвідчуєте угоду. Отримуєте документи про право власності, відомості про яке вносяться до реєстру нерухомого майна. Здається, що все гаразд. Але через кілька років раптом з’ясовується, що під час реєстрації нові дані внесли, а старі записи погасити забули (варіанти — не захотіли або навмисно залишили). І в результаті за одним адресом на одне й те саме приміщення або квартиру в реєстрі значиться два власники.

Хтось одразу скаже: нісенітниця. Ідіть до того реєстратора або нотаріуса, який проводив процедуру, — він зобов’язаний усе виправити. Але річ у тім, що безвідповідальний діяч із початком війни втік за кордон, а згодом і зовсім позбувся ліцензії.

І ось що маємо в підсумку. Покупець не може розпоряджатися своїм законно придбаним майном. Продавець також не може виправити ситуацію, зате щороку сплачує податок на майно, яке вже давно продав. Куди звертатися? До Мін’юсту. Адже саме йому підпорядковані і реєстратори, і нотаріуси, діяльність яких він контролює. Для виконання цих функцій у штаті працюють кілька тисяч осіб.

Ба більше, чисельність цієї армії постійно збільшується. Окрім Управління юстиції в м. Києві, створено ще й Міжрегіональне управління юстиції по м. Києву. І в кожному органі є Управління державної реєстрації. І навіть у кожному — відділ скарг. Здавалося б, ось конкретний факт: за однією адресою, з одним номером, існують начебто два приміщення з різними власниками. Уже тільки на підставі цього факту численні шановні органи зобов’язані вжити заходів і усунути допущене двовладдя у питанні права власності. Але логіка виявилася безсилою. Два роки міністерство ганяло громадянина своїми новоствореними структурами (цей персонаж може все підтвердити). А на запитання потерпілого, як виконати вимоги закону й завершити реєстрацію, численні поліпи дружно відповідали, наче під копірку: законодавством не визначено процедури виправлення саме такої ситуації.

Постраждалий покупець уже самостійно вивчив Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і писав листи і начальниці управління реєстрації, і начальнику відділу скарг. Просив лише про одне: виконати вимоги закону й погасити запис у реєстрі №…, або ж повідомити, до кого звертатися. У відповідь йому розповідали, що небо буває блакитним, а трава — зеленою. І жодного слова по суті. Можливо, тому, що начальником відділу скарг працює колишній прокурорчик? А там відомо, які звичаї панують.

Мені добре відома історія того, як і під кого створювалося (за задумом міністра Лавриновича) Державне управління реєстрації як центральний орган державного управління. Спроба не вдалася, усіх загнали під Мін’юст, а Управлінню державної реєстрації передали будівлю на вулиці Верстюка, 15. А там тепер в одному кінці коридору не знають, чим займаються колеги в іншому. І розуміння того, що Мін’юст більше за інші органи має стояти на захисті Закону, теж немає.

Нещодавно додали ще одну структуру — Антирейдерський комітет, до якого й порекомендували звернутися постраждалому.

Але я про інше. Скільки коштів держава витрачає на утримання цієї армії безвідповідальних чиновників? Тих, хто просто зобов’язаний забезпечувати верховенство Закону, а натомість спокійно спостерігає за беззаконням. Хто надсилає громадянам безглузді відписки. Хто роками ганяє їх запиленими довгими коридорами. І ніхто з них навіть не замислюється над тим, що все це відбувається через одну-єдину маленьку помилку якогось реєстратора. І що таких випадків буде ще багато — просто не всі громадяни дізналися, що в їхніх документах є помилка, до якої вони зовсім непричетні. Стаж іде, зарплата теж. Які можуть бути запитання?

А ви кажете, що громадяни донатять на армію останні 5 гривень. Але держава, яка й повинна утримувати власну армію, витрачає мільярди на утримання іншої армії — армії нероб і дармоїдів.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.