Чи потрібен Закон України «Про Офіс Президента»?

Якісь конкурси, виявлені здібності – це все для дурнів

Чи потрібна Президенту України канцелярія? Обов'язково. Як її не називай: адміністрація, секретаріат, офіс. Але ось навіть через те, що майже кожен новий Президент, цей орган називає по-іншому, вже важко очікувати прийняття закону, який би визначав діяльність цієї канцелярії. Якщо навіть його внесе якийсь відчайдушний депутат, загасять ще на початковій стадії. Не допустять навіть до розгляду на комітеті.

Безперечно, Президенту цей орган потрібен для забезпечення його повноважень як глави держави. Багато сфер діяльності сьогодні у скрутному становищі і треба докладати багато зусиль. Треба прогнозувати ситуацію та готувати усі зустрічі, розробляти різноманітні укази, розпорядження тощо.

Ми із великим задоволенням спостерігаємо високі результати міжнародної діяльності Президента. Зусилля щодо фінансової стійкості держави за умов війни теж зрозумілі. Але здебільшого канцелярія цікавиться не лише цими питаннями.

А чому так, запитають ті, хто не в темі. Та тому, що законодавчо невизначений орган прихопив важливу державну функцію - призначення на посади. Якісь конкурси, виявлені здібності – це все для дурнів. Все відбувається через цей орган. Кандидатури або погоджується, а часто цим органом пропонуються.

Це потрібно для того, щоб скрізь розставити «своїх» людей, які беззаперечно виконуватимуть всі вказівки органу, що їх призначив. Нехай навіть така команда буде протизаконною і за формою, і за змістом.

Як ви думаєте, а за гроші можна купити якусь посаду? Або за якусь важливу послугу. Спокуса велика. «Дизель-шоу» постійно це висміює.

Скажу чесно, я за існування канцелярії Президента навіть з такими дуже розширеними функціями. Під час війни це можна зрозуміти. Але тоді є два питання: хтось же має відповідати за цих призначенців та їхні дії. Або вони тупо почнуть відбивати витрачені бабки? А ми всі мовчки спостерігатимемо, не в змозі щось змінити. Так перше питання: хто такого призначенця, що прокрався, повинен прибрати? І куди його відправляти? І друге питання: чи має нести відповідальність, і яку, той хто пролобіював його призначення.

А тут якраз немає відповідей на жодне запитання. Мало того, ще муром стоять куратори за свого призначенця. Захищають до останнього патрона. І навіть якщо таки знімуть його, то далі справа зазвичай глохне на холостих обертах.

А є системні порушники. Суди, наприклад. Чому всі потуги суспільства їм байдуже? А тому що курирують їх усіх звідти ж. Мало того, курирує сам такий, кого суд має прийняти у свої обійми. Але просять їх «звідти» прийняти потрібне рішення, а це як індульгенція за свої «мистецтва».

А ви кажете закон прийняти. І що, в ньому так і прописати? Все як відбувається насправді? Чи не хай і далі беззаконня творить собі подібне? Адже багато хто у владі живе тут і сьогодні. Завтра прийдуть інші. А суспільство нехай зачекає.

І назви різні для канцелярії потрібні, щоб відразу всіх звільнити і набрати нових з новою назвою. Щоб не було проблем із тим самим Законом.

А журналісти на цю тему мовчать. Шановні журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші» Bihus.Info вже зіткнулися. Хтось призначений «звідти» розставив камери та мікрофони. Команда така була. А шановний воєначальник "не звідти" втратив посаду "за відсутність планів" звідти.