Як грабують народ у воєнний час

Звідки беруться нові, незрозумілі цифри в платіжках за комунальні послуги

Дуже багато громадян обурюються, що часто не можуть навіть з'ясувати, звідки беруться нові, незрозумілі цифри в платіжках за комунальні послуги. Якось швидко держава самоусунулася від захисту своїх громадян як від монополістів, так і від відвертих шахраїв.

Здійснилася мрія олігархів. Вони за копійки приватизували структури монополісти комунальних послуг. За які копійки знали Чечетов та Семенюк. Але раптом пішли в інший світ. Буває. Приходить думка вистрибнути з вікна, або стрільнути з рушниці. Кравченко двічі себе вбив. Традиція.

А тут війна. І замість прибутків одні збитки. Що робити? Якщо бізнес перестає давати прибуток, то нормальний бізнесмен або підвищує ціну продукції, або скорочує свої витрати. Ціну на продукцію (тарифи) держава підвищувати заборонила. Адже ми всі сьогодні на війні, і всі від неї зазнаємо втрат.

А що із зменшенням власних витрат? Не хочеться. Створено цілі управлінські монстри, від яких користі мало, а гроші на їх утримання витрачаються величезні. Взяли та розділили Київенерго на компанію ДТЕК та компанію Yasno. Збільшили кількість начальників та різних офісів з персоналом. Із зарплатами чималими. Хай би так. Але ж війна. А утримання цієї зграї закладено у тарифи. Ну скоротили б структури для зменшення витрат. Але мабуть не хочеться залишити кума без роботи.

А хто там у нас ці тарифи затверджує? Є ціла Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Шестеро людей (стільки членів комісії) вирішують за всю країну скільки і кому платити за комунальні послуги. Напевно думають як народу життя полегшити? Чи як допомогти олігархам зберегти свої прибутки? Ось і вигадують як б ще тарифи підняти чи вугілля возити за цінами як із голландського Роттердама. Але уряд заборонило підвищувати тарифи.

Ось і сидять ці люди із серйозними обличчями та щось обговорюють. Що? Втім, чому б і не поміркувати за 200-300 тисяч гривень зарплати на місяць? Та з апаратом НКРЕКП у 600 осіб, та з річним бюджетом на 861 млн. гривень (!!!). Але ж Президент заявив, що треба апарат скорочувати. Вони ж сидять на державному бюджеті, якого і так не вистачає. От нехай їх усіх і скоротять за марністю.

А поява нових платежів за абонентське обслуговування? Це що? Є структури, що видавлюють із громадян іноді останні гроші. Вони мають свій апарат для ведення бухгалтерії. І, мабуть, їм на премію не вистачає. Вже понавигадували додаткові платежі і за обслуговування лічильників, і за трубопроводи після цих лічильників, і на обслуговування теплового лічильника, окремо від лічильника гарячої води. Навіть для тих, хто не має цієї гарячої води на отриманих колись законних підставах. Все одно плати. Ну ось я вирішив підрахувати. Живу у будинку на 750 квартир. 30 грн. на місяць одне абонентське обслуговування, 15 грн ще на одне. 400 тис. на рік лише з одного(!) будинку у Києві. Скільки у нас у столиці квартир? Близько мільйона. На рік понад півмільярда набігає! А загалом по країні? А комісія ця марна, яка НКРЕКП, на все дивиться крізь пальці. Як би не помічає, що і бухгалтери ті самі, і контролери. Але ж хочеться грошей.

А чи в країні хоч хтось займається в комунальній сфері захистом прав громадян? Про антимонопольні структури я промовчу. Якщо вони схвалили передачу вовкам права охорони овець, які до них питання. Хоча законодавство щодо приватизації прямо передбачало реструктуризацію монопольних структур ПЕРЕД приватизацією. Може, за ці гріхи Чечетов і вистрибнув із вікна?

Був колись Державний комітет України з питань захисту прав споживачів, але в результаті різних реформ та оптимізації він був ліквідований. Наразі існує Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) але ця служба не займається питаннями житлово-комунальної сфери.

І ось розпочався масовий обман громадян із оплатою теплової енергії. Крім різних незрозумілих нарахувань та додаткових платежів, Теплокомуненерго навіть заборонило мати шаблони на теплоенергію в особистому кабінеті розрахункових сервісів, таких як Портмоне. Та я й не маю сумніву, що вони домовилися. Хто перейнявся цими фокусами? Де держструктури із захисту прав споживачів? Хтось взагалі може сказати, куди сьогодні звертатися громадянинові, якщо його те саме Теплоенерго кидає «на гроші»?

Ось так і виходить, що сьогодні у всіх громадян війна, і не тільки на фронті з країною-агресором. Війна за виживання. Навіть у найбідніших. Навіть у людей похилого віку.