Внаслідок військових дій Російської Федерації на території нашої Батьківщини, згідно офіційних даних, станом на 1 березня 2022 року, загинуло 16 дітей.
Війна – це завжди зло. І жодні наміри війни не можуть виправдати це зло. І тому, що гинуть воїни, які захищають рідну землю, на якій вони народилися і зросли. І тому, що гинуть мирні жителі, в квартири яких блискавкою влітають снаряди, які закривають їм очі назавжди. А перш за все тому, що війна забирає життя маленьких дітей. Колись великий російський письменник Феодор Михайлович Достоєвський поставив перед собою питання про те, чи вартує благо всього світу хоч єдиної сльозинки дитини? І сьогодні, з огляду на те, що відбувається, ми можемо сказати – ні, не вартує.
Внаслідок військових дій Російської Федерації на території нашої Батьківщини, згідно офіційних даних, станом на 1 березня 2022 року, загинуло 16 дітей. Дітей, які вже ніколи не стануть Гоголями, Шевченками, Українками та Франками. Дітей, які ніколи не повторять відомі на весь світ спортивні досягнення Баюл та Бубки, Шевченка та Усіка. Дітей, які навіть не отримали шансу на свідоме молодече, квітуче життя. А скільки дитячих сердець перестало битися на Донбасі протягом останніх 8 років жахливої та безжальної війни…
Від самого початку бойових дій на сході нашої держави Українська Православна Церква жодного разу не мовчала. Ми чітко засвідчили свою позицію – ми за мир і проти війни! За цю позицію нам довелося багато перетерпіти, чимало постраждати, але ми від неї не відмовилися ні на мить. Цієї ж позиції Українська Православна Церква дотримується і сьогодні – ми і досі непорушно проти війни, проти щоденних вбивств чи то військових, чи тим більше мирних жителів. І ця позиція нашої Церкви диктується виключно цінністю людського життя, відбирати яке може тільки один Господь, Який і подарував його людині.
Якою б не була мета цієї війни, сьогодні вже чітко зрозуміло одне – вона згуртувала всіх без виключення українців. Так склалося історично, що всі ми різні, але коли на нас нападають, то ми стаємо єдиними. Ми не претендуємо на чуже, але до останнього боремося за своє. І останні дні не тільки всьому світові, але навіть і нам самим ще раз це показали. І ми не знаємо що буде завтра, але ми знаємо що робити сьогодні. «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і переслідує вас» (Мф. 5, 44). І молімося за свою рідну Батьківщину, військо і народ наш, і мирне небо над головою!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.