Український націоналізм очима польського священика

Нещодавно, у виступі в Люблінському католицькому університеті митрополит Львівської архідієцезії РКЦ М.Мокшицький заявив,

що основною перешкодою діяльності РКЦ в Україні є «націоналізм УГКЦ», трактування РКЦ як «польської церкви» та створення перешкод її діяльності.  

Виникає питання якого ж національного обличчя священнослужитель РКЦ надає тій церкві, де відправляються меси до «Дня поляка», з нагоди прийняття Конституції Польщі, до Дня незалежності Польщі на польській мові? Церкві, в якій духовенство з Польщі здійснюючі душпастирську діяльність намагаються здійснити ополячення місцевого населення, особливо молоді.

Те, що митрополит РКЦ вважає українським націоналізмом, є насправді проявом властивого всім народам світу процесу усвідомлення своєї національної ідентичності та формування державного народу – української політичної нації, яка продовжує виборювати свою незалежність у боротьбі з російськими окупантами.

Як зрозуміти звинувачення митрополита РКЦ щодо УГКЦ у тому, що в ній, за словами вказаного священика, «особливо панує націоналізм»? Може тому, що ця церква має у своїй назві слово «українська»? Чи тому, що богослужіння проводиться українською мовою? Не зрозуміло, як УГКЦ, яка діє на своїй рідній землі, має своїх вірних і своє поле для праці, «утруднює свободу діяльності» РКЦ.

Незважаючи на ствердження, що РКЦ відкрита для єдності, реально слова духовної особи РКЦ та дії польського духовенства суперечать основній місії, покладеній на духовенство Апостольким Престолом, ведуть до дискредитації тих кроків, які і українці, і поляки вже зробили на шляху до принципового порозуміння. А протиставлення РКЦ і УГКЦ може вести лише до розбрату, але аж ніяк не до любові.