Чи буде платити Україна реституцію окупантам?

Польща стикнулася з негативною реакцією Ізраїлю і свого основного «політичного даху»

США щодо введення в дію закону, який обмежує можливість подачі позовів про реституцію майна 30 роками. Вказаний закон вже призвів до загострення дипломатичних відносин між Польщею та Ізраїлем.

У законопроекті йдеться, що адміністративні рішення більше не можуть бути оскаржені в суді після закінчення 30-річного періоду, що, по суті, не дозволить євреям, які пережили Голокост, повернути власність, захоплену владою комуністичної Польщі. Закон встановлює 30-річний ліміт на оскарження таких конфіскацій (реституцію). Оскільки більшість із них сталася незабаром після війни, багато непогашених вимог тепер будуть заблоковані.

"Я засуджую прийнятий сьогодні в польському парламенті закон, який завдає шкоди як пам'яті про Голокост, так і правам його жертв", - заявив міністр закордонних справ Ізраїлю ЯірЛапід.

“У Польщі є закон, прийнятий польським парламентом і схвалений президентом, обраними більшістю громадян. І коли я виконую свою посаду, доручену мені моїми співвітчизниками, я керуюся лише благам Республіки Польща, її громадянами та конституційним порядком”, – підсумував Дуда.

Водночас президент Польщі Анджей Дуда переконаний, що підписання законопроекту завершує еру правового хаосу в процесі повернення конфіскованого майна. Польська влада констатує, що в останні десятиліття реституція майна глибоко занурилася в корупцію: претензії на право власності купуються та продаються, орендарі раптово опиняються викинутими зі своїх квартир.

Тобто влада Польщі визнала, що внаслідок страшенної корупції держава зазнала збитків через механізм задоволення реституційних вимог. І можливо саме цим зумовлена діяльність в Україні Інституту національної пам’яті РП, який активно пропагує вшанування «місць польськості» в Україні, паралельно збираючи інформацію про майно, яке належало етнічним полякам, насамперед, після окупації території України внаслідок польсько-радянської війни, яка завершилась 1921 року. Кандидати на отримання т.зв. «Карти поляка», як додатковий доказ своєї польськості надають архівні довідки про майно, яке належало їхнім пращурам. В такий спосіб формуються списки осіб, як з числа громадян України, так і їхніх родичів в Польщі, які після ратифікації Україною європейського законодавства про реституційні виплати, спрямують позови заради компенсації нашою державою вартості майна своїх предків – окупантів українських земель.