(не)Чесна конкуренція? Ринок розливних торговельних точок

30 августа 2021, 14:00
Владелец страницы
Голова Правління Ліги виробників харчових продуктів
0
146
(не)Чесна конкуренція? Ринок розливних торговельних точок

Згідно даних Державної служби статистики на початок 2021 року за обсягом виробництва пиво займало приблизно 57% ринку українського алкоголю.

За спостереженнями експертів пінний продукт має ще більше представлення в розливних торговельних точках - сегменті, який росте доволі високими темпами, привносячи з собою ризики як для споживачів, так і державного бюджету. 

 

Історія, тенденції та перспективи розвитку сегменту

В історії сучасної України сегмент розливного пива певний час ніс на собі відбиток негативних упереджень, сформованих у часи перебудови. Саме тоді контроль за якістю послабшав. З’являлися історії про пиво з вуличних жовтих діжок, розведене водою або з піною з прального порошку.

Останні декілька років  відбулося збільшення кількості розливних торговельних точок різного типу і розширення їх асортименту. Трансформація від маленьких поодиноких кіосків до великих мереж свідчить про популярність розливного пива та інших зброджених напоїв серед українців.

Споживачі сприймають розливні зброджені напої як щось корисне, «живе» і здорове у порівнянні зі «стандартною» продукцією великих виробників, якою перенасичений ринок. Ймовірно, у популярності розливної продукції грають роль мода на крафтовість та бажання спробувати щось нове. Короткий термін придатності розливного пива вважається свідченням “натуральності” продукту, осад і каламуть - теж.

Насправді, законодавством України не визначений термін “живе пиво”. Існують нефільтровані або непастеризовані види пива, але якщо пиво швидко скисає – то, скоріше за все, це ознака порушення технології та привід замислитися про покращення процесів виробництва і зберігання. Однак, за відсутності мінімальної фіксованої ціни на пиво і намаганнях певних гравців ринку продавати будь-що за дуже низькими цінами, для деяких категорій споживачів аргумент якості, нажаль, не є вирішальним.

Прикрими є випадки несвоєчасного повернення й передачі розливними торговельними точками кегів одного виробника іншому. Навіть якщо дуже ретельно обробити кеги після використання напою, його залишки можуть зіпсувати інший продукт.

Мають місце й порушення прав інтелектуальної власності, коли у розливних торговельних точках представлена продукція, що у своєму маркуванні використовує назви, що схожі з всесвітньо відомими торговими марками. Наприклад "Ред Буллс Ель".

Для розуміння тенденцій розвитку сегменту, можна умовно розділити розливні торговельні точки на дві категорії у залежності від рівня доходів їхніх цільових аудиторій.  

Заклади, що орієнтуються на споживачів з низьким рівнем доходів, як правило, розташовані біля ринків, зупинок та магазинів у спальних районах міст. Відсутність обмежень по площі розливних торговельних точок, дозволяє суттєво зменшити витрати на оренду приміщення. Чітких визначень різновидів зброджених напоїв у законодавстві немає, і від так несумлінні виробники та продавці можуть пропонувати споживачам дешеві зброджені напої, які в дійсності не мають до загальновідомих назв їх видів жодного відношення. Що сприятиме зменшенню або відсутності росту сегменту цих «дешевих» розливних торговельних точок?  Один з основних факторів - покращення економічних показників в державі з відповідним підвищенням рівня доходів населення.

Інші характеристики має сегмент розливних торговельних точок, клієнтами яких є особи середнього віку з більш високим рівнем доходів. Споживачі, які купують продукцію в подібних закладах, вже мають певну культуру споживання. Такі розливні торговельні точки - це й мережеві магазини, і атмосферні паби, і крафтові броварні з барами. В них розливне пиво,  інші зброджені напої та слабоалкогольні напої, як правило, дорожчі бутильованих, що продаються у «звичайних» магазинах.  

Доходність розливних торговельних точок у світлі наведених факторів - висока і має перспективу до зростання. За нашими оцінками на даний час слабоалкогольні та зброджені напої, що реалізуються на розлив через розливні торговельні точки, займають не більше 10% ринку продуктів даної категорії.

 

Проблеми у сегменті розливних торговельних точок та їх наслідки

Говорячи про проблеми державного регулювання виробництва та обігу алкогольних, слабоалкогольних та зброджених напоїв, потрібно аналізувати дві його складові. Йдеться про законодавство, що регулює виробництво та обіг зазначених категорій продуктів, та про державний контроль за виконанням операторами ринка цього законодавства.

При читанні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон), варто звернути увагу на таке.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додання спирту), визначена Законом на рівні 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат. В той же час плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та пері (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування, а визначення термінів «сидр» та «пері» відсутні як в Законі, так і в інших нормативно-правових актах.

Отже, сплативши 780 грн замість 8000 грн недобросовісні оператори ринку можуть під назвою сидр або пері виробляти і здійснювати реалізацію продукції (в тому числі – слабоалкогольних напоїв), яку за традицією розвинутих країн неможливо назвати сидром або пері. Таким чином бюджет держави недоотримує суттєві суми, а споживачів вводять в оману.

Щодо держаного  контролю за виконанням операторами ринка законодавства, яке регулює виробництво та обіг алкогольних напоїв. На сьогодні його здійснюють Державна податкова служба України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Антимонопольний комітет України.

Згідно офіційної інформації, розміщеної на сайті Державної податкової служби України, станом на 01.01.2021 діє 105 682 ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. В той же час, протягом 2020 року було здійснено 6 581 перевірку виконання ліцензійних умов за всіма видами ліцензій. Отже, в 2020 році було проведено перевірку діяльності тільки близько 3% суб’єктів, що мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

На офіційному сайті  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відсутня інформація про результати планових перевірок безпечності та якості алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива. Як правило, зазначена продукція або потужності з її виробництва та обігу перевіряються лише у випадках отруєнь або за скаргами споживачів.

 

Як допомогти сегменту стати більш цивілізованим?

Одна із перспективних опцій – поглиблена співпраця  великих виробників з розливними торговельними точками з метою детінізації їх діяльності, покращення культури технологічних процесів, транспортування напоїв, зберігання та продажу.

Було б також невірним заявляти, що усе розливне пиво та інші зброджені напої в Україні - це продукти низької якості. Звісно, це не так. Виробники, що відновлюють забуті традиції та рецептури, розробляють унікальні крафтові смаки та, при цьому, дотримуються технологій - гідні поваги та підтримки. Наразі доля крафтових виробників у пивному сегменті становить 3% за інформацією BRDO.

Два законопроекти про спрощення умов ведення бізнесу в галузі пивоваріння, прийняті Верховною Радою у першому читанні, №5118 та №5119, покликані полегшити життя малим виробникам пива: зменшити акциз, зробити простішими процедури отримання ліцензії, а оптову зовсім скасувати. Але законодавство України потребує й інших важливих вдосконалень – а саме формування чітких визначень різновидів зброджених напоїв. Саме це дозволить уникнути маніпуляцій із маркуванням, стане на заваді введенню в оману споживачів та створить належні конкурентні умови на ринку. Тож ми маємо розробити законодавчі зміни, які посприяють кращому регулюванню сегменту розливних торговельних точок.

Наразі ми пропонуємо виробникам пива та інших зброджених напоїв спільно розробити визначення термінів цих напоїв (насамперед,  сидр, сидровий напій, ель, стаут). Після чого буде створена пропозиція щодо відповідного доповнення чинного законодавства України,  яке покликано суттєво обмежити можливості подальших маніпуляцій із маркуванням.

Слід підкреслити, що багато споживачів не достатньо поінформовані щодо особливостей тієї чи іншої продукції. І це питання не може бути вирішене лише освітніми програмами, які впроваджуються операторами ринку. Держава також має зробити певні кроки для забезпечення дотримання прав українських споживачів через затвердження відповідних законодавчих вимог та результативного державного контролю за їх виконанням.


Геннадій Кузнєцов, Голова Правління Ліги виробників харчових продуктів





 


Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,торговля,пиво,законодательство,сидр
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.