Їх поважав ЧеГевара, Де Голь мріяв про них у Франції, але вони наші

«Якби у французької армії був такий дух, як в УПА, то німецький чобіт ніколи не топтав би Францію»

«Якби у французької армії був такий дух, як в УПА, то німецький чобіт ніколи не топтав би Францію», – так українських героїв описував колишній генерал, президент Франції в 1959-1969 роках – Шарль де Голль.

Події Революції гідності та війна на Донбасі довели всьому світові єдність українського народу, його патріотизм та можливість дати відсіч любому, хто прийде на нашу територію з ворожою метою. Цікавим стало те, що крім жовто-блакитного, в українських патріотів майорів і червоно-чорний стяг УПА. Так, хто ж вони? Ці славетні герої, пам'ять про яких не просто прожила десятки років, а пережила СРСР (тут звісно трішки прикрасив, але ж гарно). 

Як ви вже зрозуміли, сьогодні мова піде про Українську Повстанську Армію. Спочатку трішки історії:  офіційною датою створення цього військово-політичного формування прийнято вважати 14 жовтня 1942 року. Попри це українські історики схиляться до думки, що перші зародки виникли раніше. Так, одні стверджують, що причиною для створення УПА стала національно-визвольна боротьба 1917-1921 років, інші називають 30-ті роки ХХ століття, сильно вдаватися в історію не будемо. Чітким фактом є те, що основою, яка формувала перші формування УПА стали молодіжні гуртки Пласт, Сокіл та інші,представники яких виявили хоробрість та мужність боротися за незалежну Україну.

Проте, чим же прославилися уповці, що про них заговорили у всьому світі? Давайте розбиратися….

По-перше, сміливістю. Погодьтеся, що для того, щоб виступити проти настільки жорсткої системи як радянська чи фашистська потрібна хоробрість, а УПА воювало не просто проти однієї із систем, а проти всіх, виступаючи посередині між обома ворогами. Попри такі «ризики» на 1944 рік війська УПА складали близько пів мільйона осіб. Не мало правда?

По-друге, безстрашність. Відзначу лише той факт, що якщо криївку знаходили радянські розвідники, то її мешканці покінчували життя самогубством аби не датися ворогу живим. Зумовлене це було умовами терору (20-30-ті роки ХХ ст.), в якому виросла молодь, що складала основу УПА (75% воїнів було від 17 до 30 років).

По-третє, винахідливість. Як дістати зброю в умовах війни на два фронти? Дуже просто. Потрібно яйце. Здавалося б нонсенс, але уповцібули креативними й вимінювали зброю, для прикладу куряче яйце можна було обміняти на гранату. Крім того,військові УПА переодягалися в партизанів і таким чином виманювали зброю у ворога.

По-четверте, вірність принципам. Деякі військові УПА покинули власні «криївки» лише з отриманням Незалежності України. А ви б змогли все життя прожити в криївці?

По-п’яте, сила волі. Розповім лише два приклади:

Степан Бандера в дитинстві був слабким, хворів на ревматизм через, що його не приймали в Пласт – завдяки власному характеру та наполегливості зайнявся собою і став провідником ОУН.

Ніл Хасевич у час п’ятнадцятиріччя потрапив під потяг і втратив ногу – сам змайстрував собі протез і багато років служив УПА, став лицарем Срібного Хреста, нагороджений медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».

І таких прикладів безліч…

Закінчити хочу словами відомого керівника Кубинської революції – Че Гевари : «Яка армія може похвалитися тим, що ще протягом десяти років по закінченні другої світової війни могла вести бойові дії без підтримки ззовні? Четники Михайловича в Югославії склали зброю через рік після приходу до влади Тіто. "Зелені брати" у Прибалтиці трималися два роки. Армія Крайова у Польщі – також два роки. УПА виявилася найстійкішою».