Життя дитини – як кришталь. Воно крихке і прозоре, але разом з тим – прекрасне і дорогоцінне. Порушити його гармонію – легко, а відновити – вкрай важко.
Сьогодні весь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей.
Сьогодні буде сказано багато слів про права дітей та необхідність їх дотримання, про цінність життя і становлення дитини.
Сьогодні чиновники в різних країнах світу будуть фотографуватися з дітьми та розповідати про ті добрі справи, які вони роблять заради дітей. Інші можновладці засуджуватимуть насилля по відношенню до дітей, вимагатимуть створити дітям гідні умови для існування, говоритимуть про страшний дитячий голод…
Проте, на жаль, попри всі ці необхідні і правильні слова, не буде сказано головного: про тих дітей, які вмерли, так і не народившись; про тих, які сидять у підвалах, бо дорослі не можуть знайти спільну мову між собою; про тих, які страждають від того, що дорослі зруйнували їхній дитячий світ, нав’язавши свої хибні орієнтири. Мало хто говоритиме і про те, як саме, а головне – від чого саме, нам потрібно захищати своїх дітей. І виявиться, що захисту вони потребують від тих, хто їм цей захист обіцяє.
Життя дитини – як кришталь. Воно крихке і прозоре, але разом з тим – прекрасне і дорогоцінне. Порушити його гармонію – легко, а відновити – вкрай важко. Так само, як важко склеїти розбиту кришталеву вазу. І дуже часто люди, від яких залежить цілісність цього кришталю, приймають рішення, які шкодять їй… Адже, коли ми говоримо про дітей, ми говоримо не тільки про хліб, тепло і одяг, але і про поживу для душі, про милосердя та любов. Не можна захистити дитину, відібравши в неї віру в Бога. Так само, як не можна захистити дитину, нав’язавши їй дику мораль, позбавивши її духовного грунту, на якому зростали наші діди-прадіди.
Не можна захистити дитину, ставлячи під загрозу її життя ще в материнській утробі, а появу на світ сприймаючи не як волю Божу, а як справу випадку.
Саме від нас залежить те, якими будуть наші діти. І слід зрозуміти, що вони будуть не тільки такими як ми скажемо, але й такими як ми покажемо. Іншими словами, вони будуть такими ж як ми: пустими, якщо ми пусті; злими, якщо ми злі; безпринципними і жорстокими, якщо ми такі. Чи хотіли б ми цього? Звісно, ні.
Саме тому, давайте в День захисту дітей спробуємо стати кращими, милосерднішими, добрішими, справедливішими, ніж ми є зараз. Будемо шукати порозуміння між собою. Будемо любити один одного, та прощати тим, хто нас образив. Будемо вірити в Бога і Богу. Тому що захистити дитину від зла ми зможемо тільки тоді, коли переможемо його в собі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.