Дуже часто люди приходять в Церкву, шукаючи вирішення своїх проблем – зі здоров'ям, з фінансами, в сімейних стосунках. Вони впевнені, що раз прийшли в храм, то Бог просто зобов'язаний дати їм все, про що вони попросять.
Євангеліє, яке сьогодні, в день пам'яті преподобної Марії Єгипетської, прочитується в кожному храмі нашої Церкви, говорить нам про сенс християнської віри.
Учні Христа, остаточно вирішивши, що Він є той Месія, який повинен визволити народ Ізраїля з-під язичницького ярма, просять Його дати їм владу – «сісти по праву і по ліву сторону від Нього». Бажання цілком раціональне: якщо Ти Цар, а ми - Твої учні, то маємо займатись вирішенням серйозних проблем. Однак, Христос дивиться на це зовсім по-іншому. Він не обіцяє Своїм учням, що вони матимуть владу і будуть царювати над народами. Навпаки, Він каже, що вони мають випити ту саму чашу що й Він. Ця чаша – це страждання, муки і смерть на хресті.
Так само й християни – це не люди, які покликані "царювати" над іншими народами, не люди, які мають бути забезпечені матеріальним достатком. Якраз навпаки – це люди, які мають показати приклад терпіння і смирення, приклад перенесення скорбот і несіння свого земного хреста. Іншими словами, християнство – це не релігія земного благополуччя, яка обіцяє людині, що в неї обов'язково все буде добре, а релігія, яка каже про необхідність перенести і виправити все те зло, що є в світі.
Дуже часто люди приходять в Церкву, шукаючи вирішення своїх проблем – зі здоров'ям, з фінансами, в сімейних стосунках. Вони впевнені, що раз прийшли в храм, то Бог просто зобов'язаний дати їм все, про що вони попросять. Проте в Бога, як виявляється, зовсім інші плани... І коли в цих людей не виходить отримати те, чого прагнуть, то вони починають ображатися на Бога ("ми ж молились, постились, в храм ходили, а Ти не допоміг!") і, в кінці кінців, розчаровуються в Церкві. Чи правильно це? Звісно, що ні.
По-перше, Бог не обіцяє матеріальних благ. По-друге, Він не обіцяє вирішити всі проблеми людини. По-третє, згадайте праведного Іова. Бог, Сам будучи абсолютною Любов'ю, хоче щоб і ми жили тільки керуючись любов'ю, а не меркантильними інтересами. Вся суть любові людини до Бога криється в одному слові - "прости!"
Христос кличе нас не до набуття матеріальних благ, а до щирого покаяння. Тому що, покаяння - це здатність чесно і тверезо поглянути на своє відношення до Творця. Без лицемірства, брехні і замовчування. Покаяння – це дзеркало, через яке ми пізнаємо свою любов до Бога.
І в цьому сенсі, християнство – це тернистий і покаянний шлях, який через страждання та Голгофу приводить нас до Воскресіння. Іншого шляху просто не існує.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.