Сьогодні ми неодноразово постаємо перед вибором: зрадити Христа через страх втратити матеріальні блага чи залишатися вірним Йому навіть перед обличчям смерті?
14 січня Церква відзначає день пам’яті великого святителя і Вселенського учителя Василія, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Він відомий не тільки значною кількістю богословських праць та здобутків: зокрема, святитель Василій став одним із тих отців Церкви, які випрацювали правильне розуміння окремих догматичних істин. Він також добре знаний за свою твердість у вірі. Ось чому святителя Василія ще називають Великим.
Згадаймо сьогодні вкотре про намагання імператора Валента через можновладців переконати святого Василія підтримати аріанську єресь, суть якої зводилась до того, що Іісус Христос не був Богом. Валент вважав, що релігійна одностайність допоможе досягнути державної єдності. Тому і відправив до святителя свого представника – воєначальника Модеста. Cвятитель Василій став одним із тих, хто відчув на собі силу імператорських «аргументів».
Що ж відповів Модесту єпископ Церкви Христової? Що не боїться смерті. Його слова буквально звучали так: «У всьому іншому ми показуємо смиренність, але коли мова йде про Бога, і проти Нього відважуються повставати: тоді ми, все інше ставлячи ні за що, дивимося тільки на Нього Одного. Тоді вогонь, меч, звірі і залізо, що терзають тіло, швидше радуватимуть нас, ніж лякатимуть».
Ця історія є особливо актуальною для сучасних християн. Адже і сьогодні ми неодноразово постаємо перед вибором: зрадити Христа через страх втратити матеріальні блага чи залишатися вірним Йому навіть перед обличчям смерті?
Тверда відповідь святого Василія представнику влади чітко свідчить – держава не повинна втручатися у справи Церкви. Єдність досягається не примусовою зміною релігійної парадигми чи юрисдикційного підпорядкування, а виключно демократичними процесами, серед яких право на віросповідання – одне з основних. Консолідація суспільства передбачає рівність всіх перед Богом та перед законом, а не перед ідеологічними чи релігійними чинниками. В інших випадках – держава не встоїть.
Крім того, позиція святителя Василія Великого чітко продемонструвала, що Церква має бути моральним орієнтиром для суспільства, його совістю, а не просто місцем для реалізації релігійних потреб. Позиція Церкви щодо тих чи інших питань – це своєрідний етичний маркер, який налаштовує людину на пошук правильних відповідей. Іншими словами, є речі, де все абсолютно однозначно з точки зору Церкви. Але, є й такі, на котрі людина повинна, користуючись тим самим етичним маркером, дати відповідь самостійно.
І найголовніше. Святитель Василій вказав, хто має бути в центрі всіх наших пошуків. Христос. Процитуємо його слова ще раз: «У всьому іншому ми показуємо смиренність, але коли мова йде про Бога, і проти Нього відважуються повставати: тоді ми, все інше ставлячи ні за що, дивимося тільки на Нього Одного». В цих словах міститься основне правило нашого життя. Все інше – тільки похідне від нього.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.