Своїм життям мученик Віктор свідчить, що справжня зброя християнина – це молитва. Він молився за своїх палачів, просив Бога про викорінення їхньої ненависті, пом’якшення злих сердець і помилування їх.
24 листопада Православна Церква згадує мученика Віктора Дамаського, який був воїном за часів імператора Марка Аврелія Філософа (161-180). Слід зазначити, що Марк Аврелій вважається не тільки інтелектуалом, але й людиною, яка відрізнялася аскетичними вподобаннями та нахилами. Його літературні твори сповнені глибоких думок про сенс життя та швидкоплинність всього матеріального. Проте такі філософські настрої не заважали Марку Аврелію бути одним із найжорстокіших гонителів християн.
Гоніння він розпочав практично відразу після того, як зійшов на імператорський престол. Одним із засобів перевірки на вірність державі та слідування патріотичним цінностям було язичницьке жертвоприношення. Звичайно, що християни приймати участь у жертвах язичників не могли. І серед тих християн, які відмовлялись приносити жертви богам, був і мученик Віктор. Саме через це його оголосили ворогом держави, звинуватили у не патріотизмі та віддали на жорстокі тортури. Проте всі спроби палачів зламати воїна Христового успіхом не увінчались. Так само, як безплідними залишились і потуги чародія умертвити мученика Віктора смертоносною ядовитою речовиною. Більше того чаклун, який двічі переконався у безсиллі своїх магічних дій, відмовився від чарів і став християнином.
Інший показовий момент у стражданнях святого – зцілення воїнів-мучителів, які осліпли через знущання над мучеником. Проте Віктор, як справжній християнин, звернувся до Господа з проханням повернути їм зір. Бог молитву страждальця почув і мучителі прозріли. Тортури святого супроводжувалися й іншими чудесами, проте і згаданих достатньо для того, щоб зрозуміти – мученик Віктор був справжнім свідченням і свідком Правди Божої, і тому зрештою, язичники його обезголовили.
Сьогодні, відзначаючи день пам’яті цього страждальця за ім’я Христове, нам слід звернути увагу на кілька речей.
Християнство, точніше приналежність до нього, вже є добровільним мучеництвом за Христа. В наш час саме християнство є найбільш переслідуваною релігією на планеті. Кожну хвилину в світі вбивають декілька послідовників віри в Розп’ятого Бога. Сили темряви не терплять сил добра. На жаль, це стосується і нашої Батьківщини. Захоплення храмів силою, цькування мовою ненависті віруючих Української Православної Церкви, інформаційна кампанія з боку деяких ЗМІ проти нашої Церкви – все це ще раз підтверджує, що істина завжди була, є і буде неприйнятною для світу і гонимою.
Ми не повинні гніватись чи намагатись помститися тим, хто ворогує проти нас. Своїм життям мученик Віктор свідчить, що справжня зброя християнина – це молитва. Він молився за своїх палачів, просив Бога про викорінення їхньої ненависті, пом’якшення злих сердець і помилування їх. Саме таким шляхом любові і всепрощення сьогодні прямує Українська Православна Церква та її вірні чада.
Кожен святий є свідком істини, про яку нам говорить Святе Письмо – «праведний вірою в Бога живим буде». Саме через віру в Бога людина може реалізувати своє призначення. Тому кращим подарунком святому може бути тільки наслідування його життя. У випадку мученика Віктора – це тверде сповідування істинної віри навіть перед страхом мук і знущань; це молитва за мучителів і відсутність образи чи бажання помсти; вірність Богу і слідування канонам Церкви навіть у випадку, коли протилежна позиція загрожуватиме смертю.
Життєвий приклад мученика Віктора особливо актуалізується в наш час, коли навколо культивуються злоба та ненависть, нівелюються споконвічні християнські цінності, а на противагу їм пропонуються «замінники», що йдуть в розріз не тільки з Євангелієм, але і є неприйнятними з точки зору здорового глузду. У відповідь на це святий мученик Віктор свідчить, що віра у Христа здатна не тільки протистояти остаточному зубожінню світу, але й стати перемогою над смертю. Перемогою кожного окремо і усіх загалом, хто житиме з Христом.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.