Агресія і ненависть - шлях у безодню

7 сентября 2020, 10:29
0
6607
Агресія і ненависть - шлях у безодню

Людей не можна бити тільки за те, що вони розмовляють іншою мовою чи ходять в «іншу» Церкву. У протилежному випадку, ні у нашого народу, ні у нашої країни загалом, просто не буде майбутнього.


Декілька днів тому в самому центрі Києва група людей, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, побила священика Української Православної Церкви. Свої дії молодики мотивували тим, що вони були в АТО, а священник є представником Церкви держави-агресора.

Зверну увагу, що постраждалий, хоча й отримав серйозні тілесні ушкодження та нещодавно пережив інсульт, заяву в поліцію писати відмовився. «Бог їм Суддя!», – ось його слова.

Відомо, що справжні воїни, де б і з ким вони не воювали, ніколи не піднімуть руку на слабшого, на людину похилого віку, на жінку чи дитину. Це є неписане, але діюче правило. Тому, даний інцидент став черговим маркером того, що відбувається сьогодні в українському суспільстві.

В різні часи Церква була гонимою, тому що Вона завжди говорить правду, якою б неприємною ця правда не була. Через свою позицію у відстоюванні правди страждали мученики, несли тяготи преподобні, перебували у тюрмах та у засланнях святителі. І дивного тут нічого немає, адже як Сам Господь Іісус Христос, так і майже всі Його апостоли, закінчили земне життя мученицькою смертю.

Проте, історичні факти гонінь і утисків на Церкву ніяк не виправдовують тих беззаконь, які відбуваються в наш час. Захоплення православних храмів, побиття простих віруючих та священників, і навіть декілька убивств – все це коїться на фоні розмов про демократію, свободу та права людини. І все це відбувається у державі, яка своїм вектором розвитку обрала інтеграцію у Європу, де такі речі просто неприпустимі.

Більше того, справа не тільки у загальному рівні агресії, який спостерігається в українському суспільстві, а й в тому вибірковому шельмуванні Української Православної Церкви, яке призводить до актів подібних насильств.

Окремі ЗМІ та деякі представники влади своїми діями вимальовують Церкву Христову в очах суспільства як «ворога», по відношенню до якого можна застосовувати навіть фізичні методи впливу. Такий стан речей промовисто говорить не тільки про порушення прав та свобод віруючих, але й створює в країні атмосферу вибірковості, ненависті та злоби до людей з іншими релігійними переконаннями. Це дискримінація за релігійними ознаками, якій не може бути місця у цивилізованій державі.

Однозначно, що реакція на фізичне насильство по відношенню до людей інших релігійних поглядів, як і інших національностей та кольору шкіри, повинна бути різко негативною та каратися законом, а толерантність щодо таких проявів - дорівнювати нулю.

Людей не можна бити тільки за те, що вони розмовляють іншою мовою чи ходять в «іншу» Церкву. У протилежному випадку, ні у нашого народу, ні у нашої країни загалом, просто не буде майбутнього.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.