Є речі важливіші за життя та тимчасові земні інтереси. Речі, поступатися якими не можна, тому що це призведе не тільки до моральних проблем, але й до втрати самої віри.
14 серпня Православна Церква, вступаючи в період Успенського посту, відзначає день пам’яті мучеників Макавейських. Таке «співпадіння» не є випадковим, а має суттєві підстави. Макавеї постраждали за свої релігійні переконання за часів, коли Іудеєю володів язичник Антіох Епіфан. Сталося це ще за 166 років до Різдва Христового.
Цей сирійський цар мав намір примусити віруючих іудеїв зрадити віру своїх батьків і прийняти, на його думку, більш «прогресивне» та «цивілізоване» язичництво. Керуючись цим бажанням, Антіох Епіфан вирішив піти не стільки проти віровчительних істин та богословських постулатів, скільки проти того, що здавалося йому менш значним та не важливим, – проти посту. З цією метою безбожний цар наказав своїм воїнам примушувати іудеїв до споживання недозволеного Святим Письмом свинячого м’яса. За невиконання цього наказу загрожувала смертна кара. Проте, навіть перед обличчям смерті праведний Єлеазар, Соломонія та її семеро синів, яких і називають Макавейськими мучениками, відмовилися порушувати норми, до виконання яких закликав Сам Господь через священні книги. Всіх їх стратили, за виключення Соломонії, яка померла не витримавши страшної картини смерті своїх дітей.
На перший погляд, у порушенні цього не найголовнішого припису Святого Письма немає нічого страшного. З’ївши шматок м’яса, Макавеї не виступали проти Закону Божого, не заперечували існування Бога, не порушували догматичних істин. Сьогодні їхній вчинок багатьом людям, далеким від Церкви та віри, здається незрозумілим та неоправданим. Проте, самі Макавеї сприймали його зовсім по-іншому. Вони прекрасно усвідомлювали, що в духовному житті дрібниць немає. Поступившись у чомусь одному, прийдеться поступатися й іншим. Неоднозначні вчинки можуть бути виправданими тільки інтересами Церкви та віри. Коли ж будь-який компроміс тягне за собою порушення не тільки певних традицій, але й канонів та віроучительних істин, він є неприйнятним.
Саме тому, відмовившись порушувати приписи Слова Божого, Макавеї засвідчили, що є речі важливіші за життя та тимчасові земні інтереси. Речі, поступатися якими не можна, тому що це призведе не тільки до моральних проблем, але й до втрати самої віри.
Пам’ятати про це необхідно і нам, сучасним християнам. На жаль, надто часто дехто із тих, хто називає себе віруючою людиною, надає перевагу не вченню Церкви, не Її канонам та принципам, а тимчасовим земним інтересам. І якими б гучними фразами ці інтереси не прикривалися, рано чи пізно слідування їм призведе до втрати зв’язку з Богом та духовної смерті.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.