Прославляючи сьогодні рівноапостольну княгиню Ольгу, Церква підкреслює ту роль, яку відіграє кожен з нас у вихованні своїх дітей.
Сьогодні наша Церква відзначає день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги. Рівноапостольною вона називається тому, що все своє життя присвятила проповіді Євангелія Христа, завдяки якій до віри навернувся цілий народ.
Хтось, звичайно, спробує заперечити цю тезу і скаже, що княгиня навернула не цілий народ, а лише кілька сотень киян, а відтак її заслуги перед Церквою не такі вже й значні. Проте, це твердження, окрім ілюзорної раціональності, більше не матиме жодної сили.
Справа в тому, що Церква не вимірює апостольські та місіонерські досягнення в кількісних параметрах. Навіть в тому випадку, коли одна людина покине гріховний спосіб існування і вирішить докорінно змінити своє життя – в очах Божих матиме неоціненне значення. В Євангелії сказано, що Пастир Добрий душу свою покладає за свою паству (Ін. 10, 11). Більше того, якщо потрібно, то Він покидає дев’яносто дев’ять овець заради того, щоб віднайти одну, яка заблукала. «І велика радість буває від цього на небі» (Лк. 15, 3), – каже Христос Спаситель.
Тому, якщо княгиня Ольга навернула «всього лишень» кілька сотень киян, особливо в умовах тогочасного язичницького суспільства, – це величезна справа в очах Доброго Пастиря. Як сказав один сучасний духівник: «Якщо ти привів до Христа одну людину, то ти не марно прожив своє життя».
Але є ще одна справа, завдяки якій ім’я княгині Ольги завжди звучатиме поряд з іншими святими нашої Церкви. Це та доленосна справа, яку звершив її онук - великий рівноапостольний князь Володимир. Хрестивши Русь, князь не просто обрав «європейський вектор розвитку» Київської Держави, а започаткував ідеал, до якого прагнули і прагнутимуть всі покоління тих, хто вважає себе слов’янами – ідеал святості та любові до ближнього. І в цьому сенсі зрозуміло, що величезну роль в обранні цього ідеалу зіграли не посли, не політичні пріоритети і не порадники, а приклад, який ще маленьким князь Володимир бачив у постаті своєї бабусі, княгині Ольги.
Не секрет, що надто часто саме старше покоління закладає у серця та душі своїх онуків ті фундаментальні принципи, які впливають на все життя людини. Перші слова про Бога, перша молитва, перше відвідування храму – з усім цим досить часто діти знайомляться завдяки своїм бабусям та дідусям. Подібне мало місце і в житті князя Володимира.
Тому, прославляючи сьогодні рівноапостольну княгиню Ольгу, Церква підкреслює ту роль, яку відіграє кожен з нас у вихованні своїх дітей. Приклад княгині Ольги чітко демонструє, що для того, аби змінити життя цілого народу, не потрібно проводити політичні реформи, не потрібно воєн та чвар, а достатньо бути взірцем для своїх дітей та онуків.
І нехай вони не одразу прийдуть до пізнання Істини, не відразу зрозуміють як потрібно жити правильно (як це було і з князем Володимиром), нехай не одразу будуть з Богом… Ми все одно повинні завжди пам’ятати, що прийде той день і час, коли вони відчують присутність Христа і скажуть: «Я не знаю де я, на небі чи на землі». Скажуть тому, що зерно, одного разу кинуте у землю, у свій час приносить плід. Так як це сталося з тим зерном, яке велика княгиня Ольга посіяла в серці свого онука - рівноапостольного князя Володимира.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.