Реформа з "людським обличчям"

Спеціально для журналу Кореспондент, користуючись власним досвідом, оцінюю те, що зараз відбувається навколо ЗНО

ЗНО – як на мене, найуспішніша реформа в Україні, яка мала «людське обличчя». Перше – це відкритість – завжди можна опротестувати результати ЗНО, а результати вступу до вишів більш-менш видаються справедливими. Звичайно, постійно мусуються чутки про те, що в систему ЗНО проникла корупція. Але як на мене, її відсоток надто низький (саме через відкритість), а самі батьки просто виправдовують корупцією те, що дитина не вступила. І друге – це економія часу – як стратегічно, так і тактично.

Стратегічно – це можливість поступити «в цьому році», бо збільшуються шанси на вступ за рахунок збільшення кількості спеціальностей. Я поступав в другій половині 90-х і мав можливість вступити лише на одну спеціальність і знав, що якщо я не поступлю на неї конкретно, то втрачу ще років два-три (не забуваємо, що хлопцям світила армія). Брат, який поступав на початку нульових, з першої спроби не вступив, і йому довелось вчитись на підготовчому відділенні. Тобто, він втратив рік, бо не мав другої спроби (проритету). Зараз можна подавати 5 заяв, а п’ять років тому, коли поступала старша донька – то 15 (по 3 заяви у 5 різних вишів). А це збільшує шанси на вступ.

І тактично – не треба їхати у навчальний заклад і відстоювати багатогодинні черги і ще пощастить, якщо ви не забули якийсь документ. Все відбувається в електронному вигляді. А це дуже важливо, особливо для тих, хто їде поступати з периферії.

Звичайно, в цьому році все набагато складніше, бо немає визначеності у термінах, скасували пробне ЗНО, незрозуміла ситуація щодо «добровільності» ДПА для тих хто здає зовнішнє і навіть висіла загроза, що зміняться правила вступу. Та я сподіваюсь, що така невизначеність існуватиме лише цього року.

Детальніше