Вознесіння Боголюдини від землі на небо говорить нам і про майбутнє Друге Пришестя Христа з неба на землю.
На 40-й день після Свого Воскресіння Господь наш Іісус Христос вознісся на небеса і, як сказано у Символі віри, «сів праворуч Отця».
Вознесіння Господнє входить до числа дванадцяти найбільших свят Православної Церкви і є однією із найвеличніших історичних подій в житті нашого Спасителя.
Вознесіння, свідками якого стали численні апостоли та учні Христа, не тільки свідчить про Його Божественну природу, але і вказує на високе призначення людини. Святитель Іоанн Златоуст, думку якого підтверджують й інші святі отці, вказує на те, що людська природа (плоть Христа) стає об’єктом невимовних благ: «Справді велика, незбагненна і дивна справа – ця наша плоть сидить на небесах і удостоюється поклоніння від Ангелів, Архангелів, Серафимів і Херувимів. Уявляючи собі це, я часто дивуюся і віддаюся високим думкам про рід людський, бо бачу багато піклування Божого про єство наше».
Але, окрім високого призначення людської природи, Вознесіння Боголюдини від землі на небо говорить нам і про майбутнє Друге Пришестя Христа з неба на землю. Народившись від Діви Марії та прийнявши на Себе смерть на Хресті, Господь звільнив людину від гріха через Свої страждання та муки. Його пришестя на землю відбувалося в смиренні та самозреченні. Маленьке та незначне містечко Віфлеєм, де Він народився, бідна сім’я, відсутність матеріального достатку, та, зрештою, покірність волі Отця Небесного – все це підкреслювало любов Творця до Свого творіння. Іісус Христос, Друга Іпостась Святої Трійці, прийшов до потопаючого у гріхах роду людського не в силі і всемогутності Своїй, а у жертовній любові, яка не порушувала свободу людини та залишала їй можливість вільного вибору на користь Істини.
Проте, як ми знаємо, люди не зрозуміли Христа, не змогли усвідомити, що Його Царство не від світу цього, і тому – розіп’яли Його.
Христос вознісся на небеса. При цьому, Він не залишив Свою Церкву, а пообіцяв, що перебуватиме з нею «у всі дні аж до кінця віку».
Це означає, що кінець земної історії неминучий. Разом з тим, Святе Письмо та отці Церкви говорять, що на відміну від Першого Пришестя Христа, Його Друге Пришестя відбуватиметься у славі. І якщо першого разу людство не впізнало в бідному проповідникові з Галілеї Сина Божого, то Друге Пришестя Іісуса Христа буде очевидним для всіх. Святитель Іоанн Златоуст, пояснюючи слова Євангелія від Матфія з 24 глави («Бо як блискавка та вибігає зі сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського), пише: «Він з'явиться всім за раз, і ніхто не буде мати потреби питати: тут або там Христос? Подібно до того, як при появі блискавки, ми не маємо потреби питати, чи з’явилась вона, то й коли здійсниться пришестя Христове, для нас не буде потреби досліджувати, чи прийшов Христос».
Що це означає конкретно для нас? А те, що до часу появи «блискавки» ми маємо можливість для покаяння та виправлення свого власного життя. Господь милостивий, це так. Але Він і справедливий. А тому той, хто зневажає заповідями Божими, нехай не обманює себе – час, коли прийдеться дати відповідь за всі свої справи обов’язково прийде.
Саме тому, Вознесіння Христа – це шлях на небеса, відкритий для кожного з нас. Шлях, який розпочинається за життя, а продовжується у вічності. Зрештою, цей світ зникне. І наше завдання зробити так, щоб не зникнути разом із ним.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.