Існує відомий вислів, який звучить так: «Через терня – до зірок!». Його сенс зрозуміти неважко: щоб досягнути значних результатів, людина мусить пройти через серйозні випробування та незгоди.
Сьогоднішній день та наступний тиждень присвячені згадці про зцілення Христом сліпонародженого чоловіка.
Євангеліє розповідає нам про багаточисельні чудеса, які під час земної проповіді творив Господь. Серед них – воскресіння мертвих, примноження хлібів, ходіння по воді та тисячі зцілень від різних хвороб. «Багато й іншого створив Іісус, але коли б написати про те докладно, то думаю і сам світ не вмістив би написаних книг» (Іоанна 21, 25) - такими словами закінчує своє Євангеліє апостол Іоанн Богослов. Чому ж саме на повернення зору сліпонародженому чоловікові Церква звертає особливу увагу? Явною причиною цього є підтвердження того факту, що Спаситель дійсно є Володарем цього світу і Творцем усього. Але окрім неї є й такі причини, очевидність яких стає зрозумілою не одразу. Саме на такій стороні сьогоднішнього чуда давайте зупинимо наш погляд.
Так, з євангельської розповіді ми дізнаємося, що Христос повертає зір сліпонародженому не просто Своїм словом, хоча й міг це зробити, а через використання певної суміші. В Євангелії від Іоанна читаємо: «Він плюнув на землю, зробив слиною суміш і помазав сумішшю очі сліпому, і сказав йому: іди, умийся в купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим» (Іоанна 9, 6-7). Тобто, сліпий отримує зцілення через грязь. І тут виникає питання: чому саме у такий спосіб Спаситель зцілює сліпу від роду людину?
Існує відомий вислів, який звучить так: «Через терня – до зірок!». Його сенс зрозуміти неважко: для того, щоб досягнути значних результатів, людина мусить пройти через серйозні випробування та незгоди. Наше життя побудоване так, що тільки потрудившись та пройшовши через «терня», ми починаємо цінувати те, що отримуємо.
З іншого боку, цей вислів дає нам можливість краще зрозуміти чудо зцілення сліпонародженого. Адже і в нашому житті трапляється багато негараздів, і ми часто борсаємося у «грязі» важкої праці та різних неприємностей. Нам здається, що всі наші зусилля марні, а навколо нічого, крім темряви, немає. Ми переконуємо себе в тому, що наше життя – це суцільна мережа незгод і розчарувань. Проте, у подібній ситуації важливо не впадати у відчай, не ремствувати на Бога, а постаратись зрозуміти, що вся ця умовна «грязюка» та «болото», які оточують нас, є тією рятівною «сумішшю», яку використовує Господь, щоб звершити по відношенню до нас Свою благу волю, та повернути нам справжній душевний зір – здатність бачити Його всемогутність.
Ще одна річ, яку варто підкреслити: Іісус Христос повелів сліпому піти і вмитися у купальні від грязної «суміші». В символічному значенні цей аспект чуда вказує на те, що і від нас Господь вимагає певних дій, а найперше – чистоти. Іншими словами, як говорив святитель Афанасій Великий - «Бог не спасає нас без нас», а всі проблеми і труднощі перетворюються на чудо присутності Божої у нашому житті за умови нашої духовної та моральної чистоти.
В першу чергу, розповідь про зцілення сліпонародженого вказує нам на благий Промисел Божий, а в другу – на необхідність власних зусиль на шляху до досконалості. А найголовніше – ця євангельська історія навчає, що прозріння починається тоді, коли ми стаємо на шлях виконання Божих повелінь. Адже тільки в цьому випадку ми можемо наповнити наше життя найголовнішим змістом – Істиною, якою є Сам Христос.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.