Найкращий президент

Спочатку тут мав би бути гнівний текст про те, що саме на Кучму - серед усіх президентів (бо насамперед відповідальність лежить на самих українцях) я покладаю відповідальність за сьогоднішню ситуацію

 
За формування олігархату як явища в Україні, за багатовекторність у міжнародній політиці, яка пізніше почне вилазити нам боком і війною, за формування традиції переслідування опозиції. Врешті-решт саме він став причиною появи у політичній еліті Януковича - антигероя двох революцій в Україні.

Але потім подумав, що це надто емоційно саме для мене - бо я лише один раз у житті посадив голос - коли на повторному висуванні Кучми у 1999 році кричав "ні". І ще - участь у Помаранчевій революції - коли я щиро вірив, що усунення кучмізму як явища змінить країну.

До речі, жоден інший президент в Україні не заслужив, щоб його прізвищем називали специфічний політичний режим. Тому буду раціональним.

Щодо рейтингів Президентів - насправді вони показують, що чим далі від сьогодні, тим більше ми забуваємо про погане, яке було тоді. Показово, до речі, випадає Кравчук, - який після того як програв вибори не пішов у почесне небуття, а відзначився у сумнівних як для екс-президента проросійських політичних проектах.

Рейтинги президентів говорять не про підтримку, а про нашу коротку пам'ять. Треба було ще Грушевського включити - він би всіх "порвав" і мав би найвищі рейтинги. Бо період коли він керував країною ніхто не пам'ятає, навіть небагатьох, хто живий до сьогодні. А його період був значно складнішим, ніж сьогодення.

І ще одна тенденція - як правило "кращими" стають ті президенти, на період правління яких припадає або юність або - відносна молодість респондентів. Це характерно для всіх, крім Ющенка. Тому - рейтинг визначають коротка пам'ять посилена ностальгією за часами молодості.

І до плюсів - добре, що рейтинг Президентів України взагалі існує. Щонайменше, він говорить, що на відміну від багатьох інших пострадянських держави - у нас завжди був вибір - навіть тоді, коли у нас хотіли його забрати