Зараз все більше пропагується думка, що мало не найбільшим джерелом інфекції є саме Церква. Мета такої пропаганди зрозуміла – зробити так, щоб якнайменше людей довіряли Церкві та відвідували храми.
Кілька останніх днів увага всього православного світу була прикута до подій, які відбувалися в Чорногорії. Там, як стало відомо, місцева влада арештувала єпископа Будимлянсько-Нікшицького Іоанікія та ще вісьмох священиків разом з ним. Формальною причиною такого рішення з боку влади стало «порушення карантину» під час святкування дня пам’яті святого Василія Острожського - одного з найшанованіших святих серед народу Чорногорії та за її межами. Очевидці цього «дійства» розповідають, що владику Іоанікія було доправлено до поліцейського відділення майже одразу після закінчення богослужіння.
Арешт єпископа став справжнім потрясінням для кожної віруючої людини у цій країні. І не тільки тому, що православний архієрей потрапив за грати, але й тому, що за словами тамтешніх представників духовенства і мирян, вся ця «справа» має на меті не стільки боротьбу за збереження здоров’я людей в умовах епідемії, скільки боротьбу проти Церкви. Про це відкрито заявили, як сам владика Іоанікій, так і митрополит Чорногорсько-Приморський Амфілохій. Карантин та коронавірус стали певним інструментом в руках деяких політиків, які за допомогою спільної біди почали вирішувати свої завдання.
Взагалі, ситуація в Чорногорії досить яскраво ілюструє той факт, що епідемія коронавірусу із суто медичної категорії досить швидко зміщується в бік категорії соціальної чи політичної. І це стосується, на жаль, і нашої держави.
До прикладу, чим можна пояснити надмірну увагу українських ЗМІ до кількості захворюваних серед духовенства та віруючих Української Православної Церкви в той час, як вірус не оминув і представників інших конфесій України? Чому ті, хто звинувачують священнослужителів та вірян УПЦ у порушенні карантину, самі того ж карантину не дотримуються? Список подібних питань можна ще довго продовжувати...
Зараз все більше пропагується думка, що мало не найбільшим джерелом інфекції є саме Церква. Мета такої пропаганди зрозуміла – зробити так, щоб якнайменше людей довіряли Церкві та відвідували храми. Адже людьми, які не мають власних релігійних переконань чи духовних принципів, набагато легше маніпулювати.
З іншого боку, все це робиться навіть незважаючи на той факт, що Церква одна з перших у державі намагається дотримуватися всіх необхідних норм безпеки. Тому, слова єпископа Іоанікія є справедливими і для українських реалій: коронавірус - це тільки формальна причина, за допомогою якої деякі недоброчесні люди намагаються боротися проти Церкви.
Зрозуміло, що подібна боротьба не здатна знищити Церкву, тому що Вона є Тілом Христовим, і тому що «ворота пекла не здолають Її». Проте, ця «боротьба» може зашкодити тим, хто ще не твердий у вірі, хто сумнівається або тим, чия віра вимагає якогось чудесного підкріплення чи свідчення. У цьому випадку потрібно зрозуміти, що духовна смерть руйнує і фізичний стан людини, позбавляє її радості та відчуття щастя, яке є похідним від чіткого розуміння сенсу життя. Саме тому, незважаючи на всі проблеми, які сьогодні бурлять у нашому суспільстві, варто згадати, що Воскресіння Христове і є тим чудом, більше від якого в історії людства немає і бути не може.
Не треба забувати, що Христос воскрес не для того, щоб підтвердити Свою Божественність, а для того, щоб дарувати і нам можливість воскресіння, шлях до якого лежить через покаяння. Життя надто коротке, щоб витрачати його на чвари, а Бог надто близько, щоб зневажати Його Церкву.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.