​День Європи exit-ом пропах

17 мая 2020, 13:39
Владелец страницы
Политический и экономический эксперт
0
15
​День Європи exit-ом пропах

Україні варто об’єктивно оцінити перспективи членства в ЄС, врахувати реалії, провести відвертий діалог з Європейським Союзом та визначитися з майбутнім форматом співпраці з ним. Це не означає відмову

Діяльність Європейського Союзу оцінювати в періоді одного календарного року дуже важко. Практично усі проекти, запропоновані та виписані лідерами ЄС, мають довгостроковий план, розписаний на десятки років. Європейська спільнота вугілля та сталі 1951 року, котра власне стала початком нинішнього Європейського Союзу, з самого початку передбачала захист економічному розвитку країн-членів на далеке і далеке майбутнє. І в першу чергу переслідувала захист економічних інтересів країн-учасниць, а не сусідів чи партнерів.

Так само і сьогодні Європейський Союз залишається єдиним у своїх прагненнях, цілях та стремліннях. Навіть багаторічний скандальний Brexit, хоча, нібито, і завершився але формально продовжується. Попереду купа переговорів й обов’язок Британії виплатити ЄС близько 39 млрд. фунтів стерлінгів протягом декількох років. Для України така інвестиція могла б стати каталізатором, а для єврозони формальність, котра вказує на пріоритет домовленостей і сталість традицій.

Політика Європейського Союзу (економічна, зовнішня, внутрішня) завжди була спрямована на максимальний захист власних інтересів. Усі розповіді про благодійність організації не більше, аніж міфи. І це нормально. Цьому Україні варто вчитися, переймати досвід і будувати власну політику на таких же принципах але з урахуванням власних економічних, регіональних, національних та геополітичних особливостей.

Показовим в цій частині є остання заява канцлерки Німеччини Ангели Меркель: «Ми зобов'язані у зв'язку з виходом Британії посилити нашу конкурентоспроможність і діяти більш оперативно». Планування на десятки років вперед, про що я згадував вище, сьогодні погано працює. В лідерів Євросоюзу є чітке розуміння необхідності швидшого реагування на виклики, коригування парадигми зовнішніх відносин з огляду на виклики сьогодення.

Доволі показовим у цьому сенсі є історія відносин країн Європейського Союзу як окремо, так і в рамках спільноти з Росією в роки після початку війни на Сході України й анексії Криму. Окрім засудження, обурення, санкційної політики з метою збереження та покращення власних економічних й політичних інтересів ЄС нічого не практикував і практикувати не буде.

Так, він має низку проблем, що є характерними не лише для минулого календарного року, а й для попередніх періодів: падіння кількості робочої сили, старіння населення, коли на одного працюючого в Європі припадає 3 пенсіонери. З нових викликів - це стрімке паління ВВП на рекордні 7,75% через коронавірус. Але відновлення буде швидким і неминучим. Єврокомісія прогнозує ріст у 2021 році на 6%. А щорічне падіння кількості робочої сили кожна країна окремо в рамках єврозони компенсує новими програми соціального захисту, підвищенням оплати праці для найманих працівників зі сходу. Нічого особистого, просто бізнес.

Сьогодні, як і в попередні роки, часто лунає теза про необхідність для ЄС визначитися з перспективою членства в її організації. Оновлення Європейської політики сусідства мало наслідком появу паралельної реальності - політики Східного Партнерства, котра отримала свій старт 7 травня 2009 р. на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції. На перший погляд мета такої пропозиції благородна: поглиблення співпраці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізація візового режиму між ЄС та країнами-партнерами. Важко закинути бодай щось. Але ніякого покращення правового та фінансового наслідку для потенційних країн-членів згадана політика сусідства не має. Євросоюз не поспішає бодай щось змінювати. Його політика спрямована виключно на задоволення власних потреб та інтересів практично в усіх галузях. Тому шанси для України, Грузії, Молдови чи інших східноєвропейських сусідів стати членами ЄС дуже примарні. Я б сказав нульові.

Тому Україні варто об’єктивно оцінити перспективи членства в ЄС, врахувати реалії, провести відвертий діалог з Європейським Союзом та визначитися з майбутнім форматом співпраці з ним. Це не означає відмову від євроінтеграції України, а збільшення конкурентоспроможності й оперативності», як говорить про це Ангела Меркель.

Валерій Клочок, політичний та економічний експерт

Телеграм 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Евросоюз,Евроинтеграция,Валерій Клочок
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.