За нетривалий період часу ми зрозуміли всю хиткість і нестійкість людського життя та прогресивних досягнень науки і техніки. Ми зрозуміли, що не є господарями на цій землі і можемо швидко зникнути.
У всі часи християни мали одну характерну рису, яка допомагала їм не просто вижити, а повноцінно жити в надскладних умовах. Ця риса – віра в Бога та Його благий Промисел. Іншими словами все, що трапляється в житті, добре чи погане, християнин сприймає як прояв волі Божої. Згідно Святого Письма, Бог хоче, щоб усі люди спаслися, а тому Його Божественна воля спрямована на досягнення цієї мети. А це означає, що наше спасіння є тією цінністю, завдяки якій ми можемо переосмислити власне життя.
Будь-які важкі обставини, в яких опиняється людина, не повинні сприйматися лише через призму фізичного життя, а мати обов’язково метафізичний вимір. З цієї точки зору, наше тіло і здоров’я і навіть все земне життя не мають виключної цінності. Набагато значущим є те, що очікує нас після смерті.
Слід зауважити, що данний підхід до ціннісного виміру людського життя притаманний не тільки віруючим, але й часто атеїстам чи агностикам. Наприклад, свобода (або те, що під нею розуміється) в багатьох світоглядних системах ціниться більше за життя. Зрештою, навіть в державному гімні України співається: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»
Свобода для християнина – це свобода від гріха і життя з Богом. Це найвища цінність, до якої ми прагнемо. Через призму справжньої свободи навіть найважчі випробування отримують іншу, відмінну від загальноприйнятої, оцінку в наших очах.
Сьогодні увесь світ намагається протистояти поширенню коронавірусу. У цій боротьбі дієву участь бере і Церква. Благодійні акції, допомога лікарям та хворим, закупівля медичного обладнання, дотримання встановлених державою норм карантину – все це стало невід’ємною частиною життя і діяльності Церкви. Адже Церква хоч і має неземне походження, але не відірвана від цього світу: Вона живе у ньому разом із народом Божим і переживає все те, що відчувають на собі Її віряни.
Проте, окрім суто фізичного виміру, ми здатні побачити ще й духовний. З цієї точки зору, вже сьогодні можна зазначити про позитивні світоглядні зміни, які відбуваються внаслідок цієї смертоносної хвороби. Наприклад, ми почали більш дбайливо ставитися до старшого покоління. Якщо ще два місяці тому в деяких країнах Європи серйозно обговорювалась можливість, а то й необхідність, застосування евтаназії для тих, хто «надто довго живе», то сьогодні лікарі самовіддано борються за їхнє життя, ризикуючи власним. Крім того, за останні два місяці суттєво зменшилася кількість абортів, а в деяких штатах США їх взагалі заборонено на весь період карантину, хоча подібне було важко уявити ще місяць тому. Окрім спортивних змагань та інших масових зібрань, у багатьох країнах світу відмінено заходи ЛГБТ-пропаганди. Ще місяць назад нам здавалося, що світ стоїть на порозі третьої світової війни через події в Сирії, які неминуче мали б призвести до воєнного конфлікту між різними державами, а сьогодні у щоденній стрічці новин важко знайти навіть згадку про напружену ситуацію на Близькому Сході.
Зрештою, за нетривалий період часу ми зрозуміли всю хиткість і нестійкість людського життя та прогресивних досягнень науки і техніки. Ми зрозуміли, що не є господарями на цій землі і можемо зникнути швидше, ніж нам того б хотілося. Зрозуміли, що тільки Бог може врятувати нас від неминучої загибелі та остаточного знищення.
Так, коронавірус несе в собі зло, смерть і страждання. Але кожен християнин добре знає, що Всесильний Бог здатен перетворити будь-яке зло на добро. Нам сильно хочеться вірити, що саме так буде і цього разу. Після коронавірусу ми обов’язково станемо кращими.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.