«Прихований «сусідський» сепаратизм»

У сучасних реаліях перед Україною гостро стоїть проблема сепаратизму, і йде мова не тільки про проросійський тероризм на сході нашої, який підтримують та культивують кремлівські спецслужби...

Сьогодні на цю тему мало хто говорить, але епідемія сепаратизму потрохи набуває в Закарпатській області розмаху, особливо там де розташовані райони компактного проживання угорських та русинських нацменшин. В таких районах навіть доходить до того, що дискримінації піддається українське населення які не мають відношення до згаданих нацменшин. Неодноразово були зафіксовані випадки, коли проти українців скоювалися злочини на національному підґрунті, а місцева влада їх замовчувала або навмисно применшувала масштаби таких випадків. Були випадки коли поліція регулярно відмовлялася приймати заяви від потерпілих, бо самі поліцейські були членами угорської чи русинської громад.

Критичним моментом став скандал з угорськими паспортами у вересні 2018 року, коли уряд Угорщини через своє посольство таємно від української влади організував масове надання угорського громадянства українцям. Тоді стало вже всім зрозуміло, що ще один наш «сусід», Угорщина, завдає нам удар у спину зазіхнувши на українські території.

Сьогодні хвилю сепаратистських настроїв вдається стримувати, що у першу чергу є заслугою як патріотів України та бійців націоналістичних підрозділів так і правоохоронних органів які швидко реагують та приїжджають на місця подій для негайного вирішення виникаючих конфліктних ситуацій.

Так, наприклад різні патріотичні організації створюють так звані координаційні штаби для захисту державного суверенітету та запобігання сепаратистським проявам у західних регіонах. Головні побоювання у патріотів викликають угорські меншини та русинські діячі, які часто використовують суспільно-політичну ситуацію в Україні для власних цілей. І з цими побоюваннями можна погодитися, бо русини вже неодноразово збирали деякі мітинги з вимогою надати автономію Закарпаттю, так як і Угорці які насправді помітно активізувалися в останні часи.

Слідом за Угорщиною та русинами голову підняли також і інші «добрі сусіди» України: Польща, Молдова та Румунія. Ці країни досі не відмовилися від своїх історичних територіальних претензій, зачаївшись в очікуванні відповідного моменту, щоб знову про них заявити. Про це ми постійно повинні пам'ятати та бути готовими встати на захист територіальної цілісності України, незважаючи на того хто, буде на неї зазіхати.