З духовної точки зору, хвороба найчастіше є наслідком гріха. Перша хвороба, яка з’явилась на землі, була хвороба духу, душі, і лише згодом – тіла.
Історія з пандемією коронавірусу, яка сьогодні охопила все людство, не нова. Час від часу нашу планету вражають різноманітні хвороби, від яких гинуть десятки, сотні, а то й мільйони людей. Від так званої «Юстиніанової чуми» 551-580 рр. загинуло майже 100 мільйонів людей, «Чорна чума» 1346-1353 рр. знищила близько 60 % населення Європи, від епідемії чуми в Росії 1654-1655 рр. імперія втратила майже 700 тисяч жителів, а «іспанський грип» 1918-1919 рр. забрав від 50 до 100 мільйонів життів. Всі ці хвороби ставили людство на межу зникнення, перед лицем, як здавалося, неминучої смерті. Проте кожного разу людина виходила переможцем. Чому?
Для того, аби дати відповідь на це питання, насамперед потрібно зрозуміти причини стихійних епідеміологічних захворювань. Так, в епоху пізнього Середньовіччя (V-VI ст.) появу та швидке розповсюдження страшних інфекцій можна було пояснити відсутністю особистої гігієни, недостатнім розвитком медицини чи навіть нерозумінням людиною через слабкий рівень освіти всієї небезпеки, яку несла за собою хвороба. Однак на межі ІІ і ІІІ тисячоліть ці причини не витримують навіть найменшої критики. Не тільки тому, що гігієна, медицина та інформованість людини вийшли на нечуваний до цього рівень, але й тому, що у Середні віки епідемії зникали так само швидко, як і починались, а їхнє закінчення не було пов’язане з покращеннями в медичній сфері. Що ж тоді?
З духовної точки зору, хвороба найчастіше є наслідком гріха. Перша хвороба, яка з’явилась на землі, була хвороба духу, душі, і лише згодом – тіла. Адам і Єва, порушивши закон Божий, тим самим виступили проти встановлених Богом норм існування. Вони вирішили, що самі можуть бути «як боги». Іншими словами, замість того, щоб гармонійно існувати в світі, в якому є певні закони, наші прабатьки поставили себе вище цих законів, а зрештою, і вище світу. Результатом такого бездумного ігнорування Божих правил і став спочатку гріх, потім хвороба і, як наслідок, смерть.
Таким чином, якщо спробувати подивитись на епідеміологічну історію людства через призму духовного життя, то можна прийти до висновку, що масові хвороби припинялися тоді, коли людина переглядала своє ставлення до Бога та Його Закону. Часто епідемії змушували людей припиняти війни та переставати безмірно і щоденно грішити, ставитись уважніше до власного здоров’я та допомагати один одному, бути милосердними і чуйними до чужого горя.
Знаменитий англійський письменник Клайв Стейплз Льюїс якось сказав, що «Бог звертається до людини шепотом любові. Якщо людина не чує цього – то Бог говорить голосом совісті. Якщо ж людина не чує голосу совісті – то Бог звертається через рупор страждань». Дуже часто, на жаль, просто не існує іншого виходу для того, щоб зупинити нас і врятувати від самознищення як тілесного, так і духовного.
Сьогоднішню пандемію коронавірусу, з якою зіткнулося все людство, потрібно сприймати як гучний Божий голос. Це означає, що прийшов час для того, щоб людина переглянула своє ставлення до багатьох речей та «цінностей» сучасної цивілізації. Такий перегляд має бути не просто інтелектуальною переоцінкою всього, з чого складаються наші поняття про мораль, етику та життя, а духовним переосмисленням того, що ми занедбали та перетворили на «застарілі релігійні приписи». Божий Закон не може мати часового виміру, не може залежати від вимог часу та ситуації. Він немає суб’єктивного значення, тому що є не тільки об’єктивним, але й вічним.
Вихід у нас один – це покаяння і чітке, побудоване на Святому Письмі, переусвідомлення свого ставлення до життя. І це стосується в першу чергу нас, християн. Якщо ми так вчинимо, то весь світ навколо нас зміниться на краще. Адже, як сказано в Біблії, Господь був готовий помилувати Содом і Гоморру навіть в тому випадку, якби там знайшлося хоча б п’ять праведників.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.