Що об’єднує святих, що стає запорукою не тільки їхнього вічного єднання, але й вічного блаженства?
Історія Церкви знає багато святих. Хтось є відомим у Греції, ще хтось - у Грузії, інші - на теренах України чи Росії. Всіх святих так багато, що навіть існує думка, згідно якої точна їх кількість відома лише одному Господу. Проте, є серед цього сонму угодників Божих такі імена, які відомі абсолютно кожному православному християнинові. І мова не тільки про святителя Миколая Чудотворця чи інших знаних серед усього Православного світу святих. Наприклад, сьогодні Церква вшановує трьох єпископів, про яких точно чув кожен християнин. Це святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Златоуст.
За своїми даруваннями, покликанням та темпераментом, вони були людьми досить різними та несхожими. Василій - видатний знавець Святого Письма та каноніст; Григорій - богослов, поет, та як він сам себе називав, філолог; Іоанн - полум’яний проповідник, екзегет і пастир. Перший - адміністратор і керівник; другий - пустельник і молитовник; третій - пророк і пастир. Погодьтеся, більш різних людей важко знайти. Проте, Церква вшановує їх пам’ять в один день. І тут виникає закономірне запитання: чому?
Є історія, згідно з якою один віруючий чоловік задавався питанням: хто ж серед цих трьох святих більший? Ангел Божий через видіння відповів йому, що слава святителів рівна, і для того, щоб підкреслити її, Церква має виділити окремий день для святкування їх пам’яті.
У наш час ми вже не запитуємо хто з-поміж трьох святителів заслуговує на більшу пам’ять, тому що відповідь на це питання нам відома. Ми намагаємось зрозуміти інше: що об’єднує їх, що стає запорукою не тільки їхнього вічного єднання, але й вічного блаженства? І відповідь одна - любов до Бога.
Дійсно, якщо уважно поглянути на життя цих Божих обранців, то можна неозброєним оком побачити, що воно було сповнене багатьох скорбот та випробувань. Гоніння з боку єретиків, образи від представників влади, турбота про паству та місіонерська діяльність супроводжували все життя кожного з трьох святителів. Проте, ніхто з них не нарікав на Бога, не впадав у відчай. Всі незгоди долались бажанням бути з Богом, ходити перед лицем Його та спілкуватися з Ним. Вони не шукали винних, не намагалися добитися покарання тих, хто їх образив, а бажали тільки одного - не втратити почуття любові до Бога. Саме один із цих святих - Іоанн Златоуст, залишив нам чудові слова, які і сьогодні допомагають долати будь-які життєві труднощі: «Слава Богу за все!».
Любов до Бога, самопожертва заради ближнього та відданне служіння Церкві є ознаками кожного наступника святих апостолів - єпископа. Однак, ці ж риси мають бути притаманними і всім християнам. Саме тому, пам’ять трьох святих - є святом для всієї Церкви і кожного з нас, зокрема. На їхньому прикладі можна очевидно зрозуміти, що Євангеліє - це не пуста теорія, а реальні правила життя. А любов до Бога - це єдиний принцип, який допомагає побороти всі проблеми земного життя та досягнути досконалості.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.