Людяність починається не тоді, коли ми занурюємось в ополонку, а тоді, коли ми зодягаємось у Христа.
Коли ми говоримо про великі свята, такі як Пасха, Різдво чи Богоявлення, варто пам’ятати про одну річ – Бог не тільки захотів спасти людину, а став одним із нас, щоб зробити це.
Секуляризоване суспільство, в якому живе сучасна людина, окрім майже повної відірваності від церковних традицій, має ще декілька ознак, які помічаються не так часто, проте є досить суттєвими. Одна із них – це надмірна спірітуалістичність уявлень про Бога та Церкву. Іншими словами, Бог для багатьох наших співвітчизників - це Хтось (частіше, на жаль, «щось») далекий та уявний, пов’язаний виключно зі сферою духу. Разом з тим все, що стосується Церкви, сприймається як щось далеке від реальності, як таке, що немає суттєвого впливу на повсякденне життя.
В цьому сенсі Творець неба і землі для багатьох сучасних людей мало чим відрізняється від персонажу фантастичного фільму, а Церква потрібна лише тоді, коли є необхідність виконати якийсь обряд. Священик в такому світосприйнятті виглядає, в кращому випадку, як представник певної субкультури, який немає майже нічого спільного з реальністю. Більше того, навіть Заповіді Божі сприймаються лише як низка цікавих, архаїчних приписів, що мають історичне, але аж ніяк не моральне значення.
Проте, Церква постійно стверджує реальність і буттєву сутність духовного світу. Через такі події, як Народження Христа в Віфлеєємі, Хрещення Господнє в Іордані та Його Розп’яття на Голгофі, Церква підкреслює, що Бог – це є жива Істота, а духовне життя - таке ж справжнє, як життя тіла.
Христос не просто приніс усім нам закон, не просто закликав нас до спасіння - Він віддав Себе в жертву за наші гріхи і показав приклад того, як має жити людина, і якою вона може стати. Християнство - це не спірітуалістична релігія, в якій міфи та легенди транслюють неіснуючу реальність. Християнство - це релігія життя, це саме життя і шлях до життя вічного.
Господь наш прийшов на землю для того, щоб дарувати нам небо – ось, що важливим є сьогодні. І дуже прикро, коли люди забувають про це і зосереджують свою увагу на другорядних речах – воді, купанні, та іншому. Без покаяння, без очищення душі, ніяка вода не зробить нас кращими. Людяність починається не тоді, коли ми занурюємось в ополонку, а тоді, коли ми зодягаємось у Христа.
Тож, давайте сьогодні очистимо свої серця та душі справжньою живою водою – вірою в Господа нашого Іісуса Христа. Згадаймо, що Він прийшов до нас для того, щоб визволити людство від влади гріха, тління та смерті. І став людиною по плоті, щоб дати Духа в серця наші! Зі святом Богоявлення та Хрещення Господнього!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.