У розмові про доброту та велике серце святого Миколая, слід згадати про ще один аспект милосердя, який сьогодні, на жаль, не завжди береться до уваги.
Сьогодні, коли Церква згадує день пам’яті святителя Миколая, практично кожен громадянин нашого суспільства, незалежно від того віруючий він чи ні, говорить про милосердне серце святого. Разом з тим, під милосердям частіше за все розуміють допомогу рідним і близьким, нужденним та хворим. Подарунки, слова втіхи та підбадьорення звучать звідусіль. Незважаючи на різне ставлення до Церкви та її святих, однозначно можна стверджувати, що архієпископ Мир Лікійських навіть після своєї смерті продовжує творити чудеса, спонукаючи усіх нас до справ милосердя та сміливого свідчення про непереможну силу Христа.
Однак, у розмові про доброту та велике серце святого Миколая, слід згадати про ще один аспект милосердя, який сьогодні, на жаль, не завжди береться до уваги. Це вміння любити.
Головною ознакою християнина завжди є, була і буде любов до Бога та ближнього. Ці риси особливо притаманні святителю Миколаю, адже все, що він творив, диктувалося в першу чергу його відношенням до Іісуса Христа, а також до оточуючих людей.
Господь каже, що Його учнем можна бути лише в тому випадку, коли є любов. Спаситель закликає нас до добрих справ - нагодувати голодного, одягнути нужденного та напоїти спраглого. Проте, Він завжди підкреслював, що всі ці справи повинні бути продиктовані люблячим серцем. Дійсно, можна жертвувати мільйони на добрі справи, але так і не стати справжнім християнином.
В посланні до Коринфян апостол Павло пише: «Коли я говорю мовами людськими і ангельськими, а любові не маю, то став я як мідь дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, то пожитку не матиму жодного» (1 Кор. 13, 1-3).
Отож, коли ми сьогодні думатимемо над тим, що подарувати нашим рідним і близьким, давайте згадаймо про любов – це найбільший та найдорогоцінніший дар, який ми можемо передати один одному. Більше того, саме цей дар буде найціннішим не тільки в їхніх очах, але і в очах святого, і в очах самого Господа. Адже, за словами Святого Письма, «Бог є Любов»!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.