У Символі віри, який ми читаємо під час ранішніх молитов щоденно та співаємо кожної Літургії, звучать такі слова: «Вірую… во єдину… Церкву». Що ж вони означають?
Сьогодні питання про природу Церкви набуло особливої актуальності. З огляду на ті події, що відбуваються у світовому Православ’ї, еклезіологія (вчення про Церкву) вже давно стала не тільки предметом виключно богословських дискусій, а темою, яка обговорюється все частіше.
Слова «канон», «канонічна Церква», «благодатність» та «безблагодатність» майже щодня звучать з екранів телевізорів та зі шпальт різних інтернет-видань. Проте, мало хто достеменно розуміє, про що йдеться в тому чи іншому випадку. Повне та всестороннє висвітлення всіх еклезіологічних проблем потребує написання обширних богословських праць. Разом з тим видається необхідним хоча б декількома публікаціями постаратися просто і зрозуміло окреслити основні моменти, на які варто звернути увагу. Отже, що таке «єдність Церкви»?
У Символі віри, який ми читаємо під час ранішніх молитов щоденно та співаємо кожної Літургії, звучать такі слова: «Вірую… во єдину… Церкву». Що ж вони означають? Про яку єдність йде мова, і чи може вона бути реалізованою в сучасних умовах?
Насамперед, Церква - це Тіло Христове, а значить Її Главою є Сам Господь. В цьому сенсі слово «єдина» має кілька суттєвих значень.
По-перше, мова йде про внутрішню єдність, адже Церква - це спільнота віруючих у Христа людей, яка вже об’єднана цією вірою. Іншими словами, без внутрішньої, тобто духовної, єдності досягнути зовнішнього єднання неможливо. Слід пам’ятати, що православних християн єднає не тільки віра у Христа, але й участь у Причасті Його Тіла і Крові - у Таїнстві Євхаристії. Неможливо бути християнином і не приймати участі у Літургії, тому що через це Таїнство ми стаємо єдиними не тільки один з одним, але й з Богом. Ось чому, коли мова заходить про якісь форми єдності Церкви, про які сьогодні часто говорять навіть політики, потрібно в першу чергу пам’ятати про єднання євхаристійне.
З іншого боку, світ, в якому ми живемо, надто часто являє нам приклади розділень та відмінностей. Люди, які об’єднуються у партії чи суспільно-політичні рухи, ідеологічні течії чи новаційні вчення, все одно протиставляють себе один одному. Очевидно, що всі сили цього світу сформувати і утвердити реальну єдність між людьми просто не можуть. Натомість, у Христі, відкидаючи усі соціальні, расові, національні, статеві та будь-які інші відмінності, досягається справжня єдність. По слову апостола Павла: «Во Христі вже немає ні елліна, ні іудея; ні чоловічої статі, ні жіночої; ні раба, ні вільного…» Церква, таким чином, є єдиною інституцією на землі, яка по-справжньому об’єднує.
Також, слово «єдина» вказує на певну унікальність, абсолютність існування. Іншими словами, на землі є тільки одна-єдина Церква, заснована Самим Іісусом Христом. Всі інші організації, навіть якщо вони і називають себе «церквами», насправді такими не являються. А все тому, що у Христа, як у Глави, може бути тільки одне Тіло.
Таким чином, слова про єдність Церкви свідчать, що кожен християнин має перебувати у єдності віри та духовного життя з іншими християнами та усією Церквою. Але найголовніше - не шукати нічого, окрім єдності з Христом, тому що тільки в Ньому наше спасіння та життя вічне.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.