Як очільник РПЦ в Україні Онуфрій не виправдав надії московського патріарха

Як очільник РПЦ в Україні Онуфрій не виправдав надії московського патріарха

Очільник РПЦ в Україні митрополит Онуфрій у четвер 17 жовтня 2019 року здійснив черговий візит в Російську Федерацію, де взяв участь у засіданні Синоду РПЦ стосовно вічного для себе і Москви «українського питання». Це була поспішна відповідь на визнання Православної церкви України з боку Елладської церкви, як раніше 12 жовтня – визнала право нашої церкви на автокефалію.

Цього разу російські ієрархи рубати з плеча не стали. Йти у ще більший розкол і повністю розривати спілкування з усією грецькою Церквою також. Наголосивши на тому, що «всеправославна єдність» знову у небезпеці, синод РПЦ ухвалив рішення уповноважити патріарха Московського Кирила припинити поминання імені предстоятеля Елладської церкви в диптихах, якщо той час богослужінь поминати Главу ПЦУ митрополита Київського і всієї України Епіфанія, який, як відомо, для Кирила і РПЦ в Україні є керівником однієї з «украінскіх раскольнічьїх группіровок».

Немає сумніву, що визнання ПЦУ грецькою церквою пришвидшить пробудження свідомості й тих єпископів і священників, які продовжують перебувати в єдності з Московським патріархатом і так несамовито відмовляються виконувати норми вже притрушеного пилом закону, яким передбачено перейменування УПЦ МП на Російську православну церкву в Україні.

Чергова невдача митрополита Онуфрія вкотре похитнула його позиції через те, що він не зміг забезпечити своєму патронові – патріарху Кирилу – потрібний результат на церковному фронті війни за «русскій мір».

Зокрема, заступник голови зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич на передодні позачергового Архієрейського собору Елладської православної церкви з українського питання заявив: ми як церква, зробили все, що могли… все інше – на волю Божу.

І воля Божа таки виявилась на боці України. І під час об’єднавчого собору, і під час отримання томосу про автокефалію, і на нещодавньому соборі грецької церкви.

Не менш важливо, що греки показують приклад іншим автокефальним православним церквам, що не варто довго затягувати з визнанням ПЦУ. Адже зміна тону спілкування, припинення підігрівання риторики Московського патріархату про нібито «захоплення храмів», підтримки «церковного кріпацтва». Це в кінцевому результаті може призвести до переговорів, наслідком яких ситуація в українському православ’ї перестане бути гарячою точкою.