ДОСВІД ЗДОБУТИЙ НА КРОВІ

Досвід п'ятирічної війни проти російського агресора дає багато чого зрозуміти, навіть підказує і стратегію подальшої боротьби з ним в нав'язаних нам гібридних умовах.

Перш за все, потрібно пам'ятати, що агресор приходить туди, де українська мова перебуває в загоні. Наприклад, з 62 шкіл Луганська, тільки дві були українськими. Результат маємо - окупація Луганська. Тому питання державної мови в незалежній країні - це питання життя або смерті народу.

Також потрібно врахувати, що путінська стратегія проти незговірливих сусідів - це стратегія зашморгу. Путінському самовпевненому - задавимо, повинні бути протиставлені дії протилежної сторони під девізом «замучитесь пил ковтати», у вигляді повнох і безводної кримської блокади. А на Донбасі блокада повинна супроводжуватися активною обороною з переходом до звільнення окремих ділянок української території для отримання стратегічної переваги.

В Азовському та Чорному морях, необхідно якомога швидше розгорнути свій «москітний флот», здатний діяти спритніше противника і наносити вбивчі асиметричні удари, в разі необхідності. Стратегічна і постійна підтримка військово-морських сил НАТО в вигляді спільних навчань, тренувань, патрулювань, супроводів торгових суден - гарантія спокою в Чорноморському регіоні.

Тема введення миротворчого контингенту ООН в ОРДЛО і на неконтрольований ділянку українсько-російського кордону залишається актуальною, але небажаної для Кремля до тих пір, коли західні санкції стануть йому не під силу і доведеться йти на реальні поступки. Значить, тема санкцій повинна бути наповнена новим дієвим змістом заради загальноєвропейського світу. Сьогодні Україна воює не тільки за себе, але і за Європу.

Наступний вектор стратегії боротьби з російським агресором - це активна подача позовів до міжнародних судів щодо нових злочинів агресора в Азовському морі. Незважаючи на те, що українські моряки сьогодні вже вдома, їх арешт був повністю незаконним, бо в їх діях не було жодних кримінальних дій чи намірів. Навпаки, вони були по піратських атаковані російськими береговими судами в нейтральних водах із застосуванням вогнепальної зброї, в результаті чого, є поранені з української сторони. Так, що «судити» їх за російськими кримінальними законами Кремль навіть права не мав. З полоном українських моряків і захопленням українських судів російською стороною, які до речі так і не повернули, Кремль перейшов червону риску, виступивши агресором в неоголошеній гібридній війні.

Погрозами Український народ - громадян України всіх національностей вже не дуже налякаєш на п'ятому році неоголошеної війни. Україна має кому, і є чим воювати. Якщо буде нагальна потреба, то у військкоматів черга бажаючих захистити країну вишикуватися швидко, як це вже було раніше. Саме ця народна стратегія готовності захистити Батьківщину і зупиняє російського агресора, який не готовий вмиватися своєю кров'ю на чужій йому землі.