РЕФОРМА УКРАЇНСЬКОЇ СПЕЦСЛУЖБИ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ

українську спецслужбу хочуть наблизити до кращих моделей спецслужб держав-членів ЄС і НАТО

Рік назад, 10 жовтня у Національній академії Служби безпеки України відбувся круглий стіл на тему «Служба безпеки України: Шляхи імплементації положень Закону України «Про національну безпеку», де заступниця голови представництва НАТО в Україні Шерон Ірон констатувала, що затягування реформування СБУ може підірвати довіру союзників до керівництва української держави.

Пройшов рік… і наразі можна сказати, що реформа української спецслужби розпочинає свій старт…

Нині точаться складні дискусії навколо визначення основних функцій Служби безпеки України. Не зважаючи на деякі відмінності у визначенні основних завдань реформування Служби, які наведені у зазначених стратегічних і програмних документах держави, всі вони визначають у якості основних функцій Служби ті, що були закріплені у статті 19 Закону України «Про національну безпеку України», а саме: протидія розвідувально-підривній діяльності проти України; боротьба з тероризмом; контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури; охорона державної таємниці.

За словами Голови Служби безпеки України Івана Баканова, українську спецслужбу хочуть наблизити до кращих моделей спецслужб держав-членів ЄС і НАТО.

У межах змін, які у відомстві вже назвали «наймасштабнішою реформою СБУ за часів незалежності», планують:

·        відмовитися від невластивих функцій;

·    унеможливити розслідування злочинів, що не становлять загрози державній безпеці;

·        розширити контррозвідувальний вектор роботи служби та ризико-орієнтований підхід до протидії загрозам держбезпеці;

·        впровадити гнучку структуру служби;

·        скоротити та перезавантажити кадровий склад відомства;

·        демілітаризувати СБУ;

·        підвищити рівень заробітної плати працівників;

·        деполітизувати керівну вертикаль СБУ;

·        призначати голову відомства на строк, що не збігається зі строком каденції президента України;

·        вдосконалити порядок міжнародного співробітництва та обміну інформацією з партнерськими спецслужбами; 

·        сформувати розгорнуту систему демократичного цивільного контролю за діяльністю спецслужби, що, зокрема, унеможливить тиск на бізнес.

Виходячи з цього, необхідним є посилення ролі СБУ як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, головного органу у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю, а також спеціально уповноваженого державного органу у сфері забезпечення охорони державної таємниці.