Т.зв. «герої ДНР/ЛНР» стали схемою нового руського життя

До початку створення квазіреспублік на сході України, РФ широко використовувала гасло "Донбас - це Росія"

До початку створення квазіреспублік на сході України, РФ широко використовувала гасло "Донбас - це Росія", як один з головних мотивів популяризації сепаратистських настроїв серед населення. Мешканцям окупованого Донбасу вселяли, що якщо вони виступлять проти влади України, то Росія захистить їх, забезпечить всім необхідним та побудує т.зв. «новую русскую жизнь». Громадяни, які легко піддавались російському інформаційному впливу, одразу вступали в лави незаконного збройного формування т.зв. «ополчення», навіть не підозрюючи, що все буде складеться не на їхню користь. З часом, люди зрозуміли, що життя в "республіках" все ніяк не змінюється на краще, а від місцевої влади нічого доброго чекати не доводиться, тим паче, що визнання незалежності немає не тільки з боку західних країн, але навіть від Кремля, люди почали згадувати засіли пишномовні фрази від кураторів з РФ про захист т.зв. "русского мира", про героїзм усіх, хто встав на боротьбу з фашизмом. 
Досі, т.зв. «Ополченці» сподіваються, що в майбутньому, матінка-Росія захистити всіх жителів Донбасу та знайде у себе містечко потепліше для "захисників землі руської". І таки Росія знайшла, це тепле місце в Україні, відправивши вчорашніх «героїв» псевдореспублік відповідати за скоєні поступки перед українським правосуддям. Такі випадки миттєво поширелись по т.зв. «ДНР/ЛНР» викликавши чималий переполох в рядах ополченців, які були впевнені, що вони при будь-якому розкладі зможуть втекти від відповідальності в Росію. І тут на перший план вийшли різного роду шахраї, які вирішили на цьому зробити прибутковий бізнес. Найбільш відомою персоною, яка займається такою «допомогою» є керівник "Союз добровольців Донбасу" Олександр Бородай, він домовлятися з російською владою про продовження термінів перебування на території РФ тим, кому загрожує депортація в Україну, причому, схема побудована так, що т.зв. «героя ополчення» проводять через суди, озвучують рішення про депортацію, паралельно нагнітаючи паніку в інформаційному просторі, що в Києві депортованого не просто посадять за ґрати, а неодмінно віддадуть на розтерзання учасникам АТО. Після таких новин, люди перед страхом смерті, готові віддати що завгодно, лише б уникнути депортації до України. І тут вже входить в гру Бородай, який організовував повторні слухання, на яких ясна річ приймається рішення залишити  порушника в РФ.
Прикладом такої ситуації, став танкіст з "ДНР" Максим Кузніцов, якого в останній момент зняли з поїзда в Україну. Були й ті, хто не зміг або не захотів платити хабар. Наприклад, Олеся Михайлюк, яку миттєво депортували з Росії без суду і слідства. Що цікаво, багато хто задається питанням, чому ж людей з Росії не депортують до Донецька та Луганська? чи РФ не визнає "республіки"?, чисто формально людей могли б відправляти саме туди, але відповідь проста, якщо депортувати т.зв. «ополченців» у псевдореспубліки, то бізнес схема працювати не буде. Інших раціональних пояснень таких дій від РФ, немає.
Тому жителі квазіреспублік, вже почали розуміти, що вступивши в ряди незаконних збройних формувань, вони залишають себе та свою сім’ю права на майбутнє.