Сьогодні, в день святкування Почаївської ікони Божої Матері, ми єдиними устами і єдиним серцем промовляємо: «Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу Надіє і Втіхо!».
Скільки змістовних та емоційно насичених слів і словосполучень промовила людина, звертаючись у молитві до Цариці неба і землі. Їх просто не злічити: інколи вони супроводжуються слізними благаннями, а інколи - доземною подякою за отримане. А у відповідь - повсякчасно і всюди простертий Материнський покров над усіма нами разом і кожним окремо.
Тільки ми не завжди відчуваємо його тепло своїм холодним серцем і не бачимо його постійну присутність у нашому житті затьмареними гріхом очима. Ми крок за кроком завзято віддаляємося, а наша Мати Небесна не перестає очікувати на наше повернення у Її материнські обійми.
5 серпня у Почаєві, як завжди, велелюдно у цей день. Тисячі православних вірян з’їхалися звідусіль, щоб прославити Пресвяту Богородицю, яка вже 460 років невідступно перебуває тут у Її чудотворному образі.
Він був подарований у далекому 1559 році Царгородським патріархом Неофітом в подяку за виявлену гостинність волинській поміщиці Ганні Гойській, яка через 38 років передала ікону у Почаївський монастир. З того часу і до сьогодення, свята Лавра і чудотворна святиня пережили різні історичні часи гонінь, принижень і утисків, однак Пресвята Богородиця продовжує і далі покривати усіх вірних Своїх чад від усякого зла чесним Своїм омофором!
Сьогодні, в день святкування Почаївської ікони Божої Матері, ми єдиними устами і єдиним серцем промовляємо: «Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу Надіє і Втіхо!».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.