«Сіра» зона не має бути вироком

Дітям прифронтових населених пунктів не вистачає уваги. Крім того, їм потрібно вже сьогодні організувати кваліфіковану корекцію пост-травматичного синдрому

Дітям прифронтових населених пунктів не вистачає уваги. Крім того, їм потрібно давати якомога більше можливостей для розширення світогляду. А також потрібно вже сьогодні організувати кваліфіковану корекцію пост-травматичного синдрому у дітей, які мешкають на лінії розмежування та навчати навичок відповідного спілкування осіб, які надають державні послуги (соціальні працівники, вчителі, лікарі та інші). Про це розповідає володарка титулів «Місіс Планета 2018» та «Місіс Україна World 2018» Анна Горбань.

Сьогодні Анна — мама маленького хлопчика, голова громадської організації «Розумне майбутнє нації», ініціатор акції «Спільне майбутнє через спільні книжки» та учасниця CSW — Сесії Комісії ООН зі становища жінок, яка відбулася в березні цього року.

Під час сесії Анна стала єдиною європейською жінкою, яка отримала унікальний шанс напряму звернутися до Генерального Секретаря ООН. «Я наголошувала на тому, що у нашій країні продовжується війна. Ті діти, які народилися, коли ця війна почалась, через два роки підуть до школи. Але вони вже розрізняють постріли снарядів. — говорить Анна Горбань. — І це велика проблема для нашої країни. Адже діти мають жити і розвивати свої таланти під мирним небом над головою». І що важливо, Генеральний секретар дав їй відповідь.

У листопаді минулого року Анна очолила громадську організацію «Розумне майбутнє нації», що опікується дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах, а також дітьми, які перебувають в зоні збройного конфлікту на сході України.

«Мені здається, що люди, які мешкають у прифронтовій зоні, залишились без уваги: люди в «сірій» зоні наче стали сірими для всіх. — наголошує громадська діячка. — Я замислилася, яка це кількість дітей, частина України, по суті, відірвані від нормального життя й знаходяться в постійному стані стресу? І я направила запити до кількох міністерств. Отримані дані вражають. Сьогодні на лінії зіткнення, під загрозою обстрілів, знаходиться 41 школа і навчається біля 42 тис. школярів. І ці діти не мають повноцінного соціального захисту від України».

Пізніше, під час своїх поїздок до шкіл у зоні Операції Об’єднаних Сил, Анна спілкувалась і з іншими місцевими мешканцями про їхнє життя та почула ще й таке: «Ми спокійно ставимо до того, що влада про нас забула. Їй не до нас»».

Взимку вона оголосила початок першого етапу акції зі збору книжок для школярів, які мешкають і навчаються у прифронтовій зоні «Спільне майбутнє через спільні книжки». Акція має на меті не тільки привезти книжки дітям, а й об’єднати людей через спільні емоції та почуття.

Чому свою діяльність із дітьми в зоні військових дій Анна почала саме з книжок, вона пояснює просто: «Коли я почала цікавитися ситуацією зі школами в прифронтовій зоні, то однією з перших проблем, про яку почула, була нестача літератури в школах. А я добре пам’ятаю, як з самого дитинства мені говорила моя мама, що ти маєш дуже багато читати, ти маєш дуже багато навчатися задля того, щоб ти сама керувала своїм життям, щоб ти сама обирала свій життєвий шлях. І тому першим напрямком допомоги я обрала книжки».

Анна залучила до акції зірок естради, кіно, театру та спорту. Було зібрано 1463 книжки, які вона особисто привезла до трьох шкіл в Авдіївці, Зайцеве та Світлодарську. Під час цієї, першої для неї, поїздки, вона була шокована тими умовами, в яких мешкають тут люди. І, головне, що малі діти сприймають такі умови як належне.

«Я взагалі не розуміла, як таке може бути. Я проходила повз абсолютно зруйновані будинки, між якими стоїть звичайний житловий будинок, де висить білизна, де працює кондиціонер... Звичайно ж, для мене це був шок, — сказала вона. — Я побачила будинок, в якому зруйновані всі квартири, а в двох чи трьох мешкають люди. Тобто вони живуть в будинку, абсолютно непридатному для життя!»

Під час зустрічей в школах Місіс Планета спілкувалася з дітьми та вчителями про їхнє життя в прифронтовій зоні, провела майстер-клас з першої допомоги в одній школі, майстер-клас із макіяжу для дівчат — в іншій. Зрештою, говорила з дітьми про їхні мрії.

«Взагалі, відчувається, як цим дітям бракує уваги. Їм, насправді, немає значення, що ти привезеш. Цим дітям цікаво, коли ти до них приїжджаєш, спілкуєшся. Вони тебе обнімають, цілують, потім тобі дзвонять. Адже ти проявляєш турботу про них. І тому наше спілкування для них було дуже важливим», — ділиться власними відчуттями Анна.

Також, особливим емоційним моментом і певним ексклюзивом для дівчат була можливість приміряти корони та стрічки «Місіс Україна World 2018» і «Місіс Планета 2018» та фотографуватися в них.

«Ви би бачили емоції дітей! — захоплено говорить володарка титулів. — У цей момент вони відчували себе переможницями. Як говорили директори шкіл, це для них стало чимось неймовірним. Й це також є чудовим стимулом для дітей, посилом на майбутнє: «Якщо звичайна дівчина з нашої країни змогла, то і я зможу»».

За словами Анни, її метою було, окрім того, що передати книжки, показати дітям свою повагу виявити увагу до їхніх мрій. Ці зустрічі дуже важливі для дітей, оскільки дають можливість відволіктися від війни. Безумовно, вони будуть пам’ятати війну, ще й як. Особливо, якщо з ними не працюватимуть спеціалісти з пост-травматичних станів. Бо війна змінила суттєві умови їх життя. На тлі всіх чудових подій, які ще з ними відбудуться, вони пам’ятатимуть війну, на підсвідомості. Й саме тому важливо їхати до них, виявляти повагу, увагу, турботу, а також — вивозити їх за межі цих територій. Щоби вони відволікалися від війни, від стресу та розширювали власні горизонти.

До другої поїздки наприкінці травня, на запрошення Анни Горбань приєдналися соціально-активні жінки з інших країн — «Місіс Ефіопія 2018» Фетія Мохамед Сед, та «Місіс Естонія 2017» Трін Ліндау. Дівчата поспілкувалися з дітьми, які проживають на лінії зіткнення, передали їм подарунки й запланували спільні проекти з надання подальшої допомоги. До наступних поїздок уже зголосилися «Місіс Індія», «Місіс Сінгапур», «Місіс США» та інші.

Зараз йде збір книжок для наступної допомоги. Напередодні нового навчального року в цих школах бракує різної літератури українською мовою. Першою школою, яка отримає книжки, буде школа, розташована на лінії розмежування, у селі Чермалик Донецької області. У цій школі сьогодні навчається 100 учнів, з яких 49 — у початковій школі. І вони взагалі не мають літератури українською. Слідом — 17 шкіл Бахмутського району.

Анна також наголошує на тому, що діти, які проживають на лінії зіткнення на Донбасі, потребують психологічної допомоги.

«Коли я пробачила учнів, які сприймають тих, хто входить до класу (а це були ми) з обережністю, я спочатку не зрозуміла чому. Звісно, потім почала розбиратись і зрозуміла, що у цих дітей пост-травматичний синдром, що ці діти не довіряють практично нікому, що вони на всіх дивляться з недовірою», — зазначила Анна Горбань.

У той же час, за словами волонтерів, ті, хто працює там із дітьми — педагоги, вихователі, соціальні працівники — часто відмовляються від допомоги психологів чи інших спеціалістів. Тобто, дорослі, які мають відповідати за нормальний розвиток дітей, просто закривають на це очі й відмовляються визнавати проблему.

«Але ми маємо усвідомлювати, що серйозні наслідки травми проявляться значно пізніше та становитимуть проблеми не лише для самих нинішніх дітей, але й для суспільства в цілому», — вважає громадська діячка. Вона підкреслює, щоби уникнути можливих негативних наслідків, потрібно вже сьогодні організувати кваліфіковану корекцію та формування навичок відповідного спілкування для осіб, які надають державні послуги (соціальні працівники, вчителі, лікарі та інші) і працювати в цьому напрямку з дітьми, які мешкають у прифронтовій зоні.

Тому Анна провела попередні перемовини з психологами, які готові взяти участь у наступних поїздках до зони Операції Об’єднаних Сил та працювати з дітками. Педагоги, з якими працює громадська організація «Розумне майбутнє нації», готові також привезти дітей на екскурсію до Києва, а можливо і за кордон. «Мене готова підтримати міжнародна спільнота, — говорить Анна Горбань. — Я це побачила особисто під час візиту до ООН в березні 2019 року. І така діяльність також стане одним із напрямків роботи Міжнародного фонду для підтримки дітей, які постраждали внаслідок війни. Про створення вже є попередні домовленості з жінками із різних країн».

Фонд працюватиме за таким принципом як працюють, наприклад, посли доброї волі. До речі, Анна зізналася, що її мета — стати Послом доброї волі. Їх основна місія — привернення уваги до проблеми, яка існує задля акумуляції зусиль і коштів на її вирішення. Тому і роботу фонду вона бачить таким чином. До його роботи залучатимуться жінки різних країн, які спілкуються з посольствами, з першими персонами своїх держав. І вони залучатимуть до роботи інші благодійні фонди та громадські організації зі своїх країн.

«Я розумію свою відповідальність перед суспільством. Я не люблю людей, які нарікають на погані обставини чи недобрих людей, а самі нічого не роблять, і навіть з себе не починають. Я дуже переживаю і за нашу націю, і за людство вцілому. Замислююся над цим, над словом, яке сказане моїй дитині. Я думаю, яким чином це може потім обернутися на сприйняття тієї чи іншої ситуації. Тому я сама, якщо щось сказала невірно, потім перепрошую у своєї дитини, пояснюю йому, чому саме так я зробила, що дорослі теж роблять помилки. — наголошує голова громадської організації «Розумне майбутнє нації» та володарка титулу «Місіс Планета 2018» Анна Горбань. — Адже кожен із нас — частина суспільства, від якої залежить, яким є та буде це суспільство. І саме тому я хочу, щоби всі діти отримували достатньо уваги, навчалися, щоби ці янголята не страждали з дитинства і потім із них не виростали жорстокі люди. Адже «погані» дорослі, від яких потерпає суспільство — це колись «зламані» долі янголят, які народилися для щастя і любові, а їм демонстрували тільки жорстокість, безвихідь і неповагу!!!»