Свобода, яку ми отримали від Бога, впливає на все наше життя. Ми обираємо з ким бути: з Творцем неба і землі чи з Його ворогом - сатаною. Зрештою, ми вибираємо між життям і смертю.
Церква завжди благовіствує. Сповіщати людям про життя, смерть та Воскресіння Христа Спасителя - це Її головна місія. Таким чином той, хто намагається знайти в Церкві когось або щось інше, крім Христа, - глибоко помиляється. Так само, як помиляється той, то прагне аби Церква відповідала політичним вимогам часу. Є тільки одна вимога, якій Вона буде весь час слідувати - «Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!» (Пс. 96, 2)
Суть радісної звістки, про яку каже псалмоспівець Давид, про яку говорили апостоли, святі і праведники, можна виразити словами Ангела Божого, який явився Діві Марії для того, щоб сповістити про народження від Неї обіцяного пророками Месії - Спасителя світу: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою!… Ось ти в утробі зачнеш, і народиш Сина, і даси Йому ім’я Іісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього назветься, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида» (Лк. 1, 28-32). У цих словах - початок нашого спасіння і євангельської проповіді. Разом з тим, ці слова - свідчення про свободу, яку ми отримали від Бога. Чому?
Після гріхопадіння людина розірвала безпосередній зв’язок із Богом і вкинула себе у безодню страждань, гріхів та смерті. Помінявши райське блаженство на сумнівний смак забороненого плоду, Адам із Євою зробили той крок, який вплинув на всі покоління їхніх нащадків. Саме їхній вибір став причиною всього того зла, свідками якого ми є досьогодні. Знищити неправду, перемогти сатану, нівелювати силу зла людина не могла. Ні пророк, ні святий, ні будь-хто з праведників не міг спасти людство від цієї біди. Зробити все це міг тільки Всемогутній Бог.
Шляхів для спасіння людини було багато. Творець, Який одним словом дав життя всьому живому, цим самим словом міг заборонити злу мучити Своє творіння. Проте, Господь обрав найважчий та, в якійсь мірі, найстрашніший шлях жертовної смерті на хресті. Зробив Він це для того, щоб кожен із нас зрозумів - Його любов до роду людського не вимірюється в земних категоріях.
Разом з тим, Спаситель і в цьому випадку не порушує свободу, яку отримала від Нього в дар людина. Цей світ відступив від свого Творця через вибір, який зробили наші прабатьки в раю, погодившись вкусити заборонений плід. А значить, і спасіння повинно було стати актом добровільної згоди з боку людини. Саме тому, Ангел являється Діві Марії і сповіщає Їй про народження Сина Божого. Як кажуть святі отці, в той момент все творіння із завмиранням і трепетом чекало на Її відповідь: «Ось, я раба Господня. Нехай буде по слову твоєму».
І сьогодні та свобода, яку ми отримали від Бога, впливає на все наше життя. Ми обираємо з ким бути: з Творцем неба і землі чи з Його ворогом - сатаною. Ми вибираємо між добром і злом, правильним і неправильним, поганим і хорошим. Зрештою, ми вибираємо між життям і смертю.
Свобода - це дар, яким потрібно вміти розпоряджатися, адже від нього залежить не тільки наше існування, але й існування інших людей. Разом з тим, свобода дає можливість кожному з нас наблизитись до Бога, зробивши вибір на користь добра.
Тому, розмірковуючи над подією Благовіщення Пресвятої Богородиці, хочу побажати усім нам мудрості, яка б допомогала обирати ті вчинки та дії, що несуть мир і злагоду на нашу землю. Нехай кожен із нас згадає, що можливість відмовитися від зла існує завжди, і вона залежить тільки від нас. Блага звістка про народження Христа Спасителя повинна стати центром нашого життя, опираючись на який ми зможемо змінити світ на краще, а найголовніше, ми зможемо змінити себе. Адже саме для цього Бог і став одним із нас.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.