Повернення до Отчого дому

24 февраля 2019, 08:32
Владелец страницы
0
2215
Повернення до Отчого дому

Сьогодні багато наших співгромадян, та ще й одновірців, намагаються шукати кращої долі, зраджуючи свою Матір-Церкву, яка їх виплекала та виростила.


В процесі підготовки до Великого посту Церква виокремлює для своїх вірних ті моменти, які в духовному житті мають фундаментальне значення. Один із них - це покаяння.
 
Історія про блудного сина, запропонована сьогоднішнім євангельським читанням, - це і є найкращий вираз церковного вчення про покаяння. 
В перекладі на грецьку мову, слово “покаяння” має значення повної, абсолютної зміни всього духовного єства людини. Покаяння - це зовсім новий стан, який не обмежується формальною вербалізацією провин чи жалем за скоєними гріхами. Покаяння - це початок свідомого руху назустріч Богу. 

Саме в цьому контексті звучатиме дане слово на арамейській мові, яка була рідною для Христа: покаятися - значить стати лицем до Бога. Це гранична міра чесності, на яку тільки здатна людина. Це повна і рішуча відкритість перед своїм Творцем. Той, хто кається, не виправдовує себе, не шукає пояснення своїм лихим вчинкам, а просто відкриває свою душу і звертається до Бога: “Ось, Господи, який я є! Але Ти, згідно Свого величезного милосердя, прости мені, допоможи мені змінитися, і прийми мене в Свої обійми так, як Отець приймає блудного сина”.
 
В наш час розповідь Христа про покаяння блудного сина актуалізується особливо. Адже син, покидаючи дім свого батька з половиною всього майна, був переконаний, що в “далекій країні”, куди він зібрався, буде краще ніж вдома. Йому здавалося, що там столи ситніші, друзі веселіші, та й жити легше. Проте, як тільки закінчилися гроші батька, замість ситості з’явився голод, друзі зникли, а життя перетворилося на пекло. Що зробив син, ми добре пам'ятаємо. Він зібрався із силами та повернувся до люблячого отця. 

І сьогодні багато наших співгромадян, та ще й одновірців, намагаються шукати кращої долі, зраджуючи свою Матір-Церкву, яка їх виплекала та виростила. Таким людям здається, що десь там «в іншій церкві» молитися буде краще і жити буде легше... Нехай же спіткає їх доля євангельського блудного сина, який «був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся». Адже сьогоднішня притча нагадує нам, що для всіх без виключення можливе покаяння. Кожен, хто покинув свій рідний дім, може завжди повернутися до нього. Потрібно тільки впасти на коліна, прийти до себе, зрозуміти глибину свого падіння та відчути ту духовну небезпеку, яка стала наслідком гріха. Твердо і однозначно усвідомити, що без Божої допомоги змінити ситуацію неможливо. 

Але найголовніше - визнати свою провину та попросити у Бога прощення. І Господь, як люблячий Отець, прийме всіх у Свої обійми, бо Він вже вийшов на дорогу, по якій від Нього пішов син, і чекає на його повернення…
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.