Протидія булінгу по-українськи: островки безпеки у морі агресії

Булінг стосується лише дитячих колективів і лише - на території освітніх закладів. До чого це веде?

Коли ми починали працювати з булінгом, мало хто зі знайомих розумів, що воно взагалі таке. Але за три роки ситуація докорінно змінилась. Тепер громадська думка впала в іншу крайність. І булінгом почали називати все, що стосується насилля над дитиною.

Поняття булінгу наскільки демонізувалось, що почало означати все погане, що відбувається з дитиною: бійка, конфлікт з учителем. 19 січня набув чинності Закон про протидію булінгу, який здавалось мав би розтавити крапки над «і». Але…

По-перше, поняття цькування звузилось до «діянь учасників освітнього процесу» (батьки, учні, вчителі). Проблема у тому, що булінг поза начальним закладом фактично в такому випадку випадає зі сфери дії закону. Тому, якщо дитину цькують за шкільним парканом (на вулиці, у дворі) –  існує загроза того, що такі дії не підпадуть під визначення «булінг».

Ба, більше – у визначенні вказується, що булінг – це діяння неповнолітньої або малолітньої особи або щодо неї. Простіше кажучи, коли немає школяра, - то це не булінг. Тому поза законом залишається цькування у недитячих колективах. Проблема не лише у тому, щоб захистити дорослих. Не вирішивши проблему серед дорослих, ми тим самим стимулюватимемо дитину повторювати поведінку батьків – починаючи від нетолерантного ставлення до колег і завершуючи калькуванням моделі кривдника/жертви, якою вихвалятимуться/жалітимуться старші члени сім’ї. До речі, такий підхід дозволяє переслідувати вчителів батьками і навпаки. Як і виносить за межі закону знущання в іншому освітньому середовищі - студентському. Ну звісно, дорослі ж, самі розберуться.

Тому поки що булінг – це лише проблема виключно школи. Так, вони можуть стати островками безпеки у морі насилля. Але, коли агресія панує у дорослому колективі, у ЗМІ, то навчальні заклади стають лише формальними зонами безпеки.  А формалізм породжує і декоративність виконання усіх норм «протидії і профілактики булінгу» – тобто виключно на папері.