Господь, Який народився від Діви Марії, практично не залишає нам з вами місця для байдужості. Просто закрити очі і робити вигляд, що нічого не трапилось дві тисячі років назад, ми не можемо.
Ми з вами вже звикли до слів про те, що Різдво Христове змінило світ. Через пришестя у світ Христа Спасителя людство отримало спасіння від влади гріха і смерті, від темряви язичництва навернулося до світла істинної віри, на зміну закону справедливості прийшов закон любові та милосердя. Подія Різдва Месії змінила все навколо від богослів’я до філософії, від економіки до політики. Зрештою, народження у бідній Вифлеємській печері маленького Немовляти найсуттєвіше вплинуло на хід людської історії.
Все це нам добре відомо. Однак, чомусь надто часто ми забуваємо, що Різдво Христове впливає і на сучасний світ, і на сучасну людину.
Справа в тому, що Господь, Який народився від Діви Марії, практично не залишає нам з вами місця для байдужості. Просто закрити очі і робити вигляд, що нічого не трапилось дві тисячі років назад, ми не можемо. І саме тут постає глобальне питання, на яке людство намагається дати відповідь: хто Він для нас?
Особистість Христа займає в житті людини не якусь теоретичну нішу, яка починається напівміфом, а закінчується моральними цінностями. Христос справді народився від Діви Марії, справді був розіп’ятий на хресті та воскрес, і дійсно прийде ще раз судити цей світ.
Разом з тим, Христос вимагає від нас не просто виконання якихось норм та настанов, а очікує любові. А тут криється найбільша проблема, адже, погодьтесь, любити набагато складніше, ніж не красти чи не заздрити. Любити - значить віддати своє серце, віддати щиро, по-справжньому і назавжди. І Господь в Священому Письмі каже нам з вами: «Сину, дай мені твоє серце» (Притч. 23, 26).
Це, з одного боку, найбільша вимога, яка тільки може прозвучати по відношенню до нас. А з іншого боку, ця вимога найстрашніша. Адже, хто має право казати комусь: «Полюби… всім серцем, всім розумом, всією силою твоєю»? Вдумаймося в ці слова і ми зрозуміємо, наскільки вони важливі і Хто має право сказати їх людині.
Тільки Той, Хто Сам так вміє любити людину. Той, Хто «так полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного» на смерть за цей світ…
Христос - це втілена Любов. Це реалізація Божого задуму про спасіння людини. І розпочинається вона не в Гефсиманському саду чи на Голгофі, розпочинається вона у Вифлеємі. Саме те мале Немовля, Яке безпорадно лежить у яслах, є найбільшою Жертвою, принесеною Богом задля спасіння кожного з нас.
Якою ж буде наша відповідь? Питання дійсно надважливе. Проте, відповісти на нього може не філософія чи богослів’я, а тільки власне серце. Бо якщо там не народиться Христос, то й у Вифлеємі Його народження не матиме ніякого сенсу…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.