Можливо, прийшов час дати тверду відповідь на питання: хто з Христом, а хто проти Нього?
Після проведення так званого об’єднавчого собору духовенство та віряни Української Православної Церкви стривожено задаються питаннями: що ж буде далі? Як нам реагувати на все те, що сталося? Як відноситися до появи «нової церкви»?
В цій ситуації відповідь може бути тільки одна: завжди, в усі хвилини нашого життя, у відповідь на будь-які події ми повинні реагувати так, як заповідає нам Христос і Євангеліє - без злоби, роздратування та бажання помсти. Ми не зможемо називати себе християнами, якщо будемо уподібнюватись тим, хто сьогодні закликає до заборони Української Православної Церкви, до захоплення Її святинь, до розправи над священиками та мирянами. Ніколи, жодного разу наша Церква не стояла на боці фізичної сили та агресії, якими благими намірами вони б не диктувалися. Не стоятиме і сьогодні.
Ось як підсумовує своє сьогоднішнє звернення до вірних чад Священний Синод Української Православної Церкви: «Закликаємо всіх вірних чад нашої Церкви молитися за тих, хто не розуміючи цього, ненавидить нас та нашу Церкву. Нехай Господь їм простить. А ви любіть свою Церкву, любіть нашу Батьківщину Україну і робіть усе для того, щоб на нашій землі і серед нашого народу був мир, терпіння, злагода і справжня християнська любов».
Крім того, слід пам’ятати, що всі події нашого життя мають над собою благий промисел Божий. Тому все, що трапляється з нами - відбувається для нашого ж блага. Це означає, що і суботні події, зрештою, принесуть благо кожному з нас та нашій Церкві. Адже не виключено, що Господь попустив нам такі випробування для того, щоб згуртувати всіх нас навколо Христа, укріпити нашу віру, дарувати нам радість спільної міцної молитви за Церкву та єдиного законного Предстоятеля - Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
А можливо, прийшов час дати тверду відповідь на питання: хто з Христом, а хто проти Нього?
Сьогодні ще важко зрозуміти, чому Господь судив нам пережити такі труднощі. Сподіваємось, що це відкриється згодом. Проте, точно знаємо, що не потрібно боятися і надмірно переживати. Страх не перед Богом, а перед можливою ескалацією подій, приводить у розлад духовний світ людини, заважає їй молитися, перешкоджає зростанню християнських чеснот. А це саме те, що дуже вигідно ворогу роду людського. Так само, як і переживання. Чого нам хвилюватися, якщо в Євангелії сказано, що жодна волосина з людської голови не впаде без волі Божої? Переживати потрібно тільки за те, чи ми з Христом і чи спасемо свої безсмертні душі.
Події 15 грудня ніяк не вплинули на нашу святу Українську Православну Церкву. В ній нічого не змінилося і не зміниться тому, що не змінюється Христос, Який і вчора і сьогодні Той Самий. Євхаристія звершується, люди мають можливість причащатися Тіла і Крові Спасителя, а значить отримують можливість наслідувати і Царство Небесне. Наша Церква продовжує виконувати свою спасительну місію серед українського народу, адже її справжнє покликання полягає у тому, щоб відірвати людину від земного і тимчасового та привести її до єдності з Христом. Це найголовніше, а все інше - минеться!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.