Тих, хто вважає себе віруючим, а також тих, хто хрестився в Церкві, дуже багато. Проте, це ще не означає, що всі ці люди є християнами. Адже, християнин - це той, хто виконує волю Божу.
Святий апостол Андрій Первозванний народився у Віфсаїді Галілейській. Син простого рибалки Іони та брат святого апостола Симона Петра, апостол Андрій змалечку відрізнявся від своїх однолітків незрівнянною спрагою до пізнання Бога. Він, як і багато інших послідовників Спасителя, жив у благочесті та чистоті.
Тривалий час апостол Андрій був учнем святого Іоанна Хрестителя. Саме від нього він почув слова, які вказували на Ісуса Христа як на очікуваного Месію, називаючи Його Агнцем Божим. Після цих слів Андрій пішов за Господом.
Проте, апостолом та учнем Спасителя світу він став пізніше - коли на Генісаретському озері почув заклик Христа бути ловцем людей (Мф. 4, 18), за що й отримав найменування Первозванний.
Після смерті, Воскресіння, Вознесіння Христа Спасителя та після зішестя Святого Духа на апостолів, святий Андрій проповідував Євангеліє більше 35 років. Зі словом Істини він побував у багатьох містах Малої Азії, в Грузії, Абхазії, Греції, Македонії, Скіфії, на берегах Чорного Моря та в низині Дунаю. Але для нас, українців, особливе значення має його проповідь на берегах Дніпра. Адже, саме апостол Андрій пророкував появу столиці нашої держави міста Києва: «Вірте мені, що на цих горах засяє благодать Божа; велике місто буде тут, і Господь збудує багато церков, і просвітить святим хрещенням усю руську землю».
На жаль, світло Христової віри в той час не пустило міцного коріння, і тільки через майже 900 років святий рівноапостольний князь Володимир втілив пророчі слова Андрія Первозванного. Що це означає для нас?
Ми звикли чути, що Україна - держава, більшість жителів якої є християнами. Більше того, християнами православними. Наші співгромадяни люблять повторювати слова, що Київ хрестився раніше від багатьох інших слов’янських міст, що віра Христова розповсюджувалась саме звідси на терени всієї Київської Русі. І все це правда, так і справді було.
Наші предки дійсно були людьми надзвичайно віруючими, адже свою країну вони називали «святою Руссю». Звернімо увагу, не «великою», не «визначною», а саме «святою». Віра Христова - ось, що було визначальним для них. Головним чинником, що вказував на приналежність до народу, була не національність, не політична свідомість, а віра в Бога. За цю віру вони помирали, цю віру захищали, і вона, врешті решт, сформувала наш народ, нашу культуру та ідентичність.
Серед видатних релігійних та культурних діячів з України достатньо згадати святителя Димитрія Ростовського (Туптало) чи Стефана Яворського, щоб зрозуміти - наш народ був благочестивим та богобоязненим. Але, чи є він таким в наш час? Чи можемо ми сказати, що сьогодні слово «українець» є синонімом слова «християнин»?
На превеликий жаль, ні. Тих, хто вважає себе віруючим, а також тих, хто хрестився в Церкві, дуже багато. Проте, це ще не означає, що всі ці люди є християнами. Адже, християнин - це той, хто виконує волю Божу, хто дотримується Його заповідей та намагається вести благочестиве життя.
Християни не заздрять, не крадуть, не дають хабарів, не зловживають спиртними напоями, не зраджують у подружньому житті, не використовують нецензурну лайку, не зляться.
Християни ходять до храму, сповідаються та причащаються Святих Христових Таїн, дотримуються постів, люблять своїх ворогів та один одного.
Якби всі українці були справжніми християнами, то Україна не займала б одне з перших місць у світі за рівнем корупції. Ми б не запирали на ніч двері своїх квартир чи будинків, як було раніше в Україні, у нас не розпадалися б сім’ї і ми б не були країною, рівень абортів у якій ледве не найбільший у Європі.
Хоча і з болем в серці, але правдиво треба констатувати, що Україна сьогодні все менше нагадує справжню християнську державу. Ми поступово втрачаємо те, що отримали в дорогоцінний спадок від наших прабатьків - православну віру. Тому, в сьогоднішній день хочеться всім нам побажати, щоб слова апостола Андрія Первозванного були дійсними і для нас. Щоб наша столиця, наша держава та весь народ яскраво засяяли світлом Христової віри!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.