Керченьский інцидент: про що потрібно пам'ятати

26 ноября 2018, 01:24
замглавы Агентства моделирования ситуаций
2
5415
Керченьский інцидент: про що потрібно пам ятати

Керченський інцидент 25 листопада має всі перспективи перетворитись на повноцінну Керченську кризу.


Звісно, до рівня напруження Карибської ще далеко – однак не варто забувати, що до конфлікту напряму залучено ядерну Росію та опосередковано – НАТО, також із ядерною зброєю. Але це просто факти, котрі не слід випускати з уваги. На сьогодні ситуація тільки набуває розвитку, до остаточних висновків ще зарано.

Отже, що ми маємо на початок 26 листопада: секретар Ради нацбезпеки О.Турчинов за ініціативою Президента України запропонував:

- Скликати вже сьогодні, в понеділок, 26 листопада, позачергове засідання Верховної ради в закритому режимі. Президент звернувся до депутатів з проханням відкласти всі справи і в обов’язковому порядку бути в сесійній залі.

- Розглянути рекомендацію РНБО запровадити воєнний стан на всій території України.

- Прийняти рішення про запровадження воєнного стану на всій території України на період 60 діб – тобто, до 25 січня орієнтовно.

Насправді мало хто сподівався, що РНБО дійсно закінчиться рекомендаціями запровадити воєнний стан – а не загальними фразами про загрозу і необхідність дотримуватись норм міжнародного права. А ті, хто, за моїм прикладом, були впевнені в більш жорсткому рішенні, тим не менш, не розраховували на рекомендацію запровадити воєнний стан на всій території, а не в окремих районах, найбільш вразливих для збройних атак РФ. 

Однак рішення РНБО було саме таким. Що це означає? Передусім, це не стільки рішучість Президента, скільки свідчення, що він встиг за сьогодні узгодити реальність саме таких дій України – що Україна отримає всебічну (і збройну також) підтримку передусім від НАТО.

Уточнення формату підтримки будуть в понеділок ближче до вечора: залежатиме від того, наскільки швидко і яке саме рішення прийме ВР, і які у зв’язку з цим будуть результати понеділкової ж зустрічі Порошенка зі Столтенбергом.

Рада Європи в особі її «міністра закордонних справ» Могеріні вже попередньо позиціонувала себе на боці України. Завтра реакція має бути деталізована. І цілком ймовірно, що вона набуде значно жорсткіших рис – бо ЄС не може ігнорувати позицію НАТО, котра так чи інакше завтра вже буде заявлена.

Ще один момент: настільки різкі порухи неможливі без як мінімум повідомлення одновної військової сили планети – США. Тобто, Порошенко, ймовірно, встиг зв’язатись в неділю ще й з Трампом – якщо вердикт РНБО був настільки швидким – менше півгодини знадобилось для озвучення остаточних рекомендацій – і жорстким.

Однак в будь-якому випадку все впирається в позицію українських нардепів. Всім нам буде цікаво в понеділок послухати, що заявить кожен з претендентів на посаду наступного президента: в стабільній ситуації легко і необтяжливо демонструвати безкомпромісність і войовничість. Завтра як мінімум в кількох з них буде нагода підтвердити свої заяви реальним голосуванням. Не тільки власним, але й фракційним.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: НАТО,Черноморский флот,кризис,ВМС Украины,Александр Турчинов,Керчь,атака ,Петр Порошенко,военное положение
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.