Популізм т.зв. «руського мира» в Криму, через призму історії з боку Росії

Сучасний Крим став прикладом централізованого нав’язування єдиної, «правильної» історичної пам’яті, в якому системно популізується та підноситься т.зв. «Велична Русь».

Одразу після анексії, Росія стрімко почала споруджувати «ідеологічно правильні» пам’ятники.

Основним місцем ідеологізації анексованого Криму є Сімферополь. Темами та ідеями для нових монументів стали події кінця XVIII ст., які пов’язані із захопленням Криму Російською імперією, окремі епізоди радянської історії та «героїчне» сучасне. Ініціатива спорудження нових монументів чи реконструкція зруйнованих радянських, надходить від нової «руської» влади півострова або безпосередньо керівництва Росії.

Одним з перших в Сімферополі був встановлений пам’ятник Сергію Радонезькому ‒ московському церковному діячу XIV ст. З ініціативою його спорудження на честь 700-річчя з дня народження святого виступив голова Держдуми Російської Федерації Сергій Наришкін. Показовими є написи на постаменті «Св. преподобн. Сергий Радонежский собиратель земли русской». Зрозуміло, що за теперішніх умов тема православності Криму всіляко підкреслюється і транслюється, як одна зі складових російської ідентичності півострова.

Наступним проросійським монументом був пам’ятник  Григорію Потьомкіну ‒ військовому та політичному діячеві часів Катерини ІІ, під проводом якого Росія захопила півострів з написом про те, що «Потьомкін також засновник Катеринослава, Херсона, Маріуполя, Мелітополя і Миколаєва», очевидно, натякаючи, що «історичну справедливість» слід відновити і на півдні України. Найдорожчим із монументальних проектів  ідеологізації Росії стало відновлення пам’ятника Катерині ІІ, який коштував близько 47 млн. руб. (трохи більше 19 млн. грн.). Оригінальний монумент було споруджено в 1890 р., однак в 1921 р. радянська влада демонтувала його. Після анексії, наприкінці літа-2016, пам’ятник відновили. Однак на його постаменті з’явилася нова ремарка: «Памятник возрожден в честь воссоединения Крыма с Россией в 2014 году НАВСЕГДА». Залишається незрозумілим чи возз’єднання назавжди чи пам’ятник відроджений назавжди?

Нова влада Криму намагається максимально міфологізувати події весни 2014 р. Відповідно, з’являються монументи «ввічливим людям», російським військовим, які брали участь в анексії півострова. Сімферопольський пам’ятник коштував 5 млн. руб. (трохи більше 2 млн. грн.), він розташований поруч з будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим, на місці протестів весни 2014 р. Завдання монументу - закріпити єдино «правдиву» інтерпретацію подій з «ввічливими воїнами-визволителями».

Останні події в Криму, спровокували появу на Адмінбудівлях півострова меморіальних надписів так званого історичного російського минулого з написами «26 февраля 2014 года у здания Государственного Совета Республики Крым произошло переломное событие положившее начало восстановлению исторической справедливости возвращения Крыма в состав Российской Федерации» та «Наш дом ‒ Россия».

Одна з найбільш ідіотичних ініціатив в Сімферополі - це пропозиція т.зв. «громадських організацій» півострова встановити пам’ятник Володимиру Путіну в образі капітана корабля, але Адміністрація президента РФ не схвалила проект, який передбачає спорудження пам’ятника главі держави прижиттєво.

Практично всі нові пам’ятники чи меморіальні дошки Сімферополя не викликали жодної реакції з боку мешканців міста. Єдиним винятком з чіткою негативною оцінкою стала меморіальна дошка, присвячена перебуванню Сталіна в Сімферополі. Дошка була встановлена 9 травня 2015 р. на будівлі офісу Компартії Росії і протягом останніх років двічі зазнавала пошкоджень.

Після анексії півострова російська влада сконцентрувала зусилля на встановлення цілковитого політичного та ідеологічного контролю в Криму. Важливе місце у цьому процесі займає історія, яка виступає засобом політичної легітимації анексії. Нажаль агресивна, нав’язлива пропаганда, інформаційна ізольованість півострова допомагають кремлівським політтехнологам нав’язувати ідею про тотальну «російськість» Криму та повністю контролювати інформаційну сферу на півострові.