Християнин намагається зло долати за допомогою добра, бо тільки такий шлях є вірним. І саме на цьому шляху нас очікує справжня перемога.
Бог є любов і християнство - це релігія любові. Протягом Свого земного життя Христос постійно говорив про те, що Його учням потрібно любити не тільки один одного, а взагалі всіх людей. Любов Христова безмежна, тому і від нас Він вимагає любові безумовної. Господь не каже, що любити треба тільки того, хто любить тебе. Більше того, Він закликає любити ворогів, любити тих, хто проклинає і хто гонить. Але світ, в якому ми живемо, не може зрозуміти цього…
Для людей, вихованих в атмосфері пихи, гордині та егоїзму, любити своїх ворогів видається не можливим. Адже, таке відношення до тих, хто образив чи завдав болю, сприйматиметься як прояв слабкості. Ставлення до ворогів, з такої точки зору, може диктуватися тільки з огляду на закон помсти.
Проте, такий закон нічого спільного з християнством не має. Справа в тому, що помста - це завжди прояв або фізичної сили, або духовного безсилля. Людина, яка не в силах знайти в собі достатньо мужності щоб по-справжньому простити свого ближнього, який заподіяв їй зло, не може вважатися сильною. І нічого дивного в цьому твердженні немає, тому що той, хто відчуває справжню силу, не піде на конфлікт зі слабшим за себе. Якось довелось читати одне із інтерв’ю видатного сучасного українського боксера Олександра Усіка, в якому на питання журналіста чи доводилось йому хоча б колись застосовувати свої боксерські таланти у повсякденному житті, він відповів, що ніколи цього не робив. Просто тому, що знає свою перевагу у силі, а тому й дивиться на прояв агресії по відношенню до себе дуже спокійно.
Так само й християни розуміють, що той, хто ображає іншого, тим самим демонструє не свою силу, а свою слабкість. Мститися таким людям ніякого сенсу немає, вони від цього не зміняться в кращу сторону, а тільки більше зануряться в глибини зла. Саме тому, християнин намагається зло долати за допомогою добра, бо тільки такий шлях є вірним. І саме на цьому шляху нас очікує справжня перемога. Адже, якщо людина, яка хотіла помсти і була злою, через любов по відношенню до неї змінює свої погляди, то ми перемогли.
Згадаймо, що Господь наш Іісус Христос не проклинав тих, хто розпинав Його, а навпаки, молився за них. І спочатку здавалося, що Він потерпів поразку, а зло восторжествувало. Вороги Христа були переконані, що вбивши Його на хресті, назавжди знищили християнство. Однак, всі вони дуже помилися - християнство не тільки не зникло, а стало таким міцним, що з часом запанувало у всьому світі. І причина цього не тільки благодать Божа і сила Христа, але й духовна міць тих, хто був Його учнем. Духовна міць, яка не слабшала перед лицем гонінь, мук і смерті. Той, хто не боїться померти за свої переконання, може дійсно завоювати світ.
Сьогодні, спостерігаючи за подіями, що з кожним днем розгортаються в нашій країні і безпосередньо стосуються вірян Української Православної Церкви, хочеться ще раз нагадати всім нам - не потрібно боятися того, що може статися. Не потрібно ображатися на тих людей, які бажають нам зла, тому що вони не усвідомлюють, що творять. Сила християнина - в любові, в прощенні і в мирі. А той, хто прагне знищити іншого - зникне, зрештою сам.
Ми пам’ятаємо імена християн, які померли за свою віру. На честь цих святих будують храми, їхніми іменами називають дітей, їхнє життя та смерть - це приклад для наслідування. А хто згадає зараз імена їхніх гонителів та мучителів? Імена тих, хто завдавав тортур, знущався та вбивав послідовників Христа? Ніхто! А якщо чиєсь ім’я і збереглося в аналах історії, то покрите воно ганьбою і соромом.
Тож, давайте будемо любити один одного і молитися за наших ворогів. Адже, перемогти можна лише тоді, коли злоба і ненависть зникнуть із серця людини, а на їх місце прийде мир і любов.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.