Героїзм українських танкістів під Іловайськом.

Пройшло майже 4 роки з того дня, коли трапилася та страшна Іловайська трагедія. Учасники тих кривавих подій зі сльозами на очах згадують той день.

Іловайську трагедію можна охарактеризувати не лише підлістю Росії, але й героїзмом українських захисників.

У бою під Іловайськом справжній героїзм проявив танковий екіпаж командира Т-64 в складі командира - молодшого сержанта Сергія Ісаєва, солдата-навідника Ігоря Іванченка, і механіка-водія солдата Євгена Мартинюка. Йшов  запеклий бій за місто Іловайськ, а бій в місті - це завжди ближні дистанції. Наші бійці наступали на справжню стіну вогню - по ним била мінометна батарея, з кожного підвалу та з кожного даху стріляли гранатомети, кулемети, снайпери. Місто постійно обстрілювали гаубиці і реактивні системи залпового вогню російських військ. Танкісти били по вогневих точках, штурмовий загін "Донбасу" під прикриттям танка зумів відбити ще один будинок. Більшу частину того, що могла отримати наша піхота, прийняв на себе Т-64 сержанта Ісаєва. П'ять влучень реактивних протитанкових гранат, і сотні влучень від куль, в тому числі великокаліберних снайперських гвинтівок.

Після чергового попадання в башту, частково з ладу буда виведена танкова гармата. Сержант Ісаєв з бою не вийшов, в свою чергу, наказав Мартинюку допомогти досилання снарядів короткими ривками. Танк робив ривок, гальмував, і енергія зупинки допомагала заганяти снаряд в стовбур. Вони зробили ще кілька пострілів. Після чергового попадання гранати у башту танка, командир і навідник отримали поранення. Вслід, ще одна граната пошкодила ходову. Вони продовжували стрілянину з кулемета, але згодом і кулемет також був виведений з ладу. Хлопці перев'язали один одного, але танк з бою не вийшов. Танкісти побачили, що під вогнем противника лежать троє бійців батальйону "Донбас". Євген Мартинюк виліз з танка, і допоміг побратимам з "Донбасу" покласти поранених на корму бойової машини. Контратака російських найманців була відбита, і тільки тоді танк пішов у тил. Всі поранені були благополучно доставлені на базу. Єдиний неушкоджений танкіст Євген Мартинюк передав медикам поранених товаришів, обхопив руками бойову машину і ... заплакав.